Дата публікації: 22.04.2024
Як військовослужбовцеві взяти відпустку за сімейними обставинами під час воєнного стану
ЗАПИТАННЯ
Чи може військовослужбовець в умовах воєнного стану за наявності поважної причини піти у відпустку за сімейними обставинами?
ВІДПОВІДЬ
Це питання регулює Закон України від 01 грудня 2022 року № 2822-IX “Про внесення зміни до пункту 18 статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану”.
У законі йдеться, що в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надавати частину щорічної основної відпустки, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення.
Кожну із зазначених відпусток можуть надати тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Порядок оформлення відпустки за сімейними обставинами:
Крок 1: Військовослужбовець повинен подати рапорт безпосередньо командиру підрозділу з документами, що підтверджують відповідну сімейну обставину.
Крок 2: Командир підрозділу передає рапорт до штабу військової частини для подання на розгляд командиру військової частини.
Крок 3: Командир військової частини приймає рішення щодо надання відпустки.
Рекомендовано подавати рапорт у двох екземплярах: на одному з екземплярів мають бути дата і підпис, які будуть підтверджувати факт звернення з рапортом або вихідний номер.
Журнал обліку результатів перевірки стану військового обліку
Формат (розмір): 210×297 мм • Обсяг: 60 с.
Якщо рапорт не приймають, можна звернутися до вищого за званням керівництва та залишати скаргу на гарячій лінії Генерального штабу 0 800 500 410.
Іванна Желізна, головна юристка відділу забезпечення роботи контактного центру Регіонального центру з надання БВПД у Чернівецькій області
Зазначені відпустки надаються військовослужбовцям лише за місцем проходження військової служби.
Адже Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі — Закон № 2011-ХІІ), та Закон України від 01 грудня 2022 року № 2822-IX «Про внесення зміни до пункту 18 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що вносить зміни до Закону № 2011-ХІІ визначають, відповідно до Конституції України, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлюють єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантують військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни та регулюють відносини у цій галузі, і разом з тим не регулюють трудові відносини між роботодавцями та працівниками, які проходять військову службу.
Частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю, який і регулює саме трудові відносини між роботодавцями та працівниками, які проходять військову службу, встановлений обов’язок роботодавця зберігати місце роботи і посаду на підприємстві за такими працівниками, до дня фактичного їх звільнення із військової служби.
Законодавством, яке регулює трудові відносини, не встановлений обов’язок роботодавця надавати такому працівнику щорічну відпустку або відпустку за сімейними обставинами та з інших поважних причин під час проходження працівником військової служби (ні одночасно з відпусткою за місцем проходження військової служби, ні в інший період часу).
