Адвокат з цивільних, податкових, сімейних справ, консультую військові питання
Сім’я – соціальний осередок суспільства. Молоді закохані, весілля, медовий місяць, діти, дім, взаєморозуміння….. ідилія. Проте з часом у сімейних стосунках подружжя з’являється непоправна тріщина.
Після першої великої сварки, образи, чоловік з дружиною забувають про все набуте за роки спільного життя та замість примирення та компромісів знаходять єдиний вихід – РОЗЛУЧЕННЯ! І ось, щасливе життя молодої сім’ї розколюється на «до» та «після».
Перш ніж остаточно прийняти рішення про розлучення необхідно дуже добре обміркувати та зважити усі «за» та «проти», адже в такій ситуації заручниками імпульсивного рішення батьків стають неповнолітні діти. Бо розлучення в широкому розумінні містить і утримання дітей, вирішення питання з їх місцем проживання, сплату аліментів і розподіл сумісного майна. Отже, розлучення – не тільки складний юридичний процес, який несе певні правові наслідки та зобов’язання, але і важкий емоційний процес, від якого більш за все страждають діти.
В якому випадку питання про розлучення треба вирішувати через суд? Скільки часу триває судовий процес? З ким із батьків разом буде проживати дитина та чи одразу сплачуються аліменти на утримання дитини?
Відповіді на всі ці питання розглянемо нижче.
Якщо подружжя має неповнолітніх дітей, або один із подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, шлюб може бути розірваний тільки у судовому порядку. Проте, не забуваємо і про виключення із правил. Позов про розірвання шлюбу не може бути поданий до суду будь-ким із подружжя у разі:
1. вагітності дружини;
2. якщо не пройшло одного року після народження дитини.
За загальним правилом закон нам говорить про те, що розірвання шлюбу можливо менш ніж за два місяці у порядку спрощеного позовного провадження. Але у кожному конкретному випадку існують свої виключення і реалії значно відрізняються від того, що прописано у законодавстві. Існують різні причини, внаслідок яких рішення про розірвання шлюбу можна чекати роками. Наприклад, одна із сторін може свідомо затягувати судовий процес та зловживати своїми процесуальними правами. Проте, у будь-якому випадку позов про розірвання шлюбу суд задовольнить, оскільки в нашій країні заборонено примушування до шлюбу.
Відносно питань, які доцільно невідкладно вирішувати при розлученні, якщо у вас є спільні неповнолітні діти.
По-перше, ініціювання питання визначення місця проживання дитини. Це може бути як за взаємною згодою батьків або укладання нотаріально засвідченого договору, або у разі звернення до суду разом із позовною заявою про розірвання шлюбу одночасне визначення місця проживання дитини. Проте, не забуваємо про «але». Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, місце проживання дитини у разі окремого проживання батьків, визначається самою дитиною.
По-друге, вирішення питання стягнення аліментів. Конституцією України у статті 51 та Сімейним кодексом України у статті 180 закріплено обов’язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Якщо після розірвання шлюбу батьки дитини не домовились щодо добровільного утримання дитини, той з батьків, з ким мешкає дитина, має право звернутися до суду з питанням про стягнення аліментів.
У підсумку все ж таки раджу вирішувати сімейні конфлікти мирним шляхом, адже судові спори довготривалі та виснажують як психологічно, емоційно, так і фінансово. Тож, перед тим як робити крок до розірвання шлюбу, перш за все порадьтеся із спеціалістом та отримайте кваліфіковану консультацію, аби краще знати як діяти у тій чи іншій ситуації, та які можуть бути юридичні наслідки.
