Працюю юристом з 2015 року.
У зв’язку із запровадженням воєнного стану, на території України здійснюється загальна мобілізація. Деякі чоловіки, які брали участь у війні, приходять до висновку, що вони не готові нести військову службу. З цієї причини, часто трапляється, що особа самовільно залишає місце несення служби назавжди. Саме це і є дезертирство.
Отже, дезертирство – це протиправне каране діяння, що передбачається Кримінальним кодексом, а саме ст. 408. Характеристикою злочину є прямий умисел з метою не проходження служби. Також, до даного злочину відносять нез’явлення після відрядження, знаходження в медичній установі на лікування, або ж після закінчення терміну дії відпустки.
До відома, військовою частиною є орган управління, військова частина, її територія, екіпаж, навчальний заклад або установа.
Під залишенням військової частини розуміють таке вчинення без отримання дозволу від свого керівника по службі.
Об’єктом правопорушення є правила несення служби на території України.
Суб’єктом кримінального злочину є особа, яка служить для захисту батьківщини.
Об’єктивною стороною злочину є:
1) залишення служби без згоди керівника;
2) неповернення на службу.
Суб’єктивною стороною правопорушення є прямий умисел людини. Ухилення відбувається не тимчасово, а має постійний характер.
Видами дезертирства є:
- здійснення злочину з використанням будь-якого виду зброї;
- за змовою декількох осіб;
- вчинене в період війни чи при бойових діях.
Чи є дезертирство та самовільне залишення військової частини тотожними поняттями? Ні, суть першого терміну полягає в тому, що особа назавжди без дозволу командувача лишає військову частину.
Не є залишенням частини, що має самовільний характер:
- якщо командир дозволив залишити частину;
- направлення у відрядження;
- виконання розпоряджень керівника частини;
- направлення на лікування;
- направлення у відпустку;
- направлення на навчання.
Всі підстави для залишення військової частини оформляються документально.
Яка ж відповідальність настає за самовільне залишення військової частини?
В першу чергу, якщо відбувалося самовільне залишення військової частини до десяти днів, карається адміністративною відповідальністю. Це ж стосується мобілізованої особи, резервіста, контрактника. Солдати строкової служби за залишення частини більше ніж на три несуть кримінальну відповідальність.
Під час війни залишення місця служби позбавленням свободи від п’яти до десяти років.
Крім цього, виникає запитання, яка ж відповідальність виникає за дезертирство?
Загалом за цей злочин настає відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.
Коли злочин здійснився декількома особами, то це карається позбавленням свободи на строк від п’яти до десяти років.
Злочин виконаний у воєнний передбачає відповідальність у вигляді позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
Зіштовхнувшись з цією ситуацією, у людини виникає запитання, а що ж робити, якщо таке трапилось. Коли особа зустрілася віч-на-віч з таким випадком, варто звернутись до військового адвоката. Фахівець допоможе розібратись, наддасть консультацію, представить ваші інтереси.
