Дата публікації: 30.04.2024
активний та цілеспрямований військовий юрист зі стажем понад 4 роки
Звільнення за прогул під час повітряних тривог: перша судова практика
В середньому одна повітряна тривога триває 55 хв. Якщо таких тривог декілька на день, то працівник може бути відсутній на роботі більше ніж 3 години. І за таку відсутність працівника на роботі роботодавець може звільнити працівника за прогул.
Звісно, що подібні ситуації вже є в Україні, і судді вже розглядають справи про поновлення працівників на роботі, яких звільнили за прогул під час повітряної тривоги.
В цій статті розберемось, коли відсутність працівника на роботі під час повітряної тривоги є поважною причиною, як це довести працівнику в суді, які докази слід подавати.
Відсутність працівника на роботі під час тривоги: прогул чи необхідність
Прогул — відсутність працівника на роботі понад 3 годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин та без попередження роботодавця — пункт 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).
Прогул – це залишення роботи без поважних причин та без відповідного попередження роботодавця в установленому порядку.
Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі чинне трудове законодавство України не містить, тому кожен випадок щодо поважності причин відсутності на роботі оцінюється окремо з огляду на конкретні обставини.
Невихід на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин, в тому числі повітряної тривоги, не може мати наслідком звільнення за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП за підставою «прогул», тому що це обумовлено необхідністю збереження життя та здоров’я працівників та їх сімей згідно зі статтею 3 та статтею 50 Конституції України і вважається відсутністю на роботі з поважних причин. У такому випадку за працівниками зберігаються робоче місце та посада.
Між повітряною тривогою та прогулом повинен бути такий зв’язок, що в результаті повітряної тривоги та небезпеки для життя та здоров’я працівник вимушено відсутній на роботі (в офісі або на робочому місці на дистанційній роботі). В такому випадку повітряна тривога буде поважною причиною прогулу.
Отже, відсутність працівника на роботі під час повітряної тривоги може бути поважною причиною, але залежно від обставин та дій працівника.
Висновку Верховного Суду наразі немає. Судова практика у питанні поважності такої причини прогулу, як повітряна тривога, лише формується.
Рішення судів
Давайте розберемо рішення судів перших інстанцій.
1. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 вересня 2022 року у справі № 161/8467/22 (не оскаржувалось, набрало законної сили).
Обставини справи. Працівника КП «Луцькводоканал» було звільнено за прогули. Поважність її відсутності вона пояснювала постійними повітряними тривогами.
Судом було встановлено:
- на підприємстві не обладнано укриття;
- до працівників було доведено, що всі працівники на час повітряних тривог зобов’язані перейти в найближче укриття або скористатись правилом «двох стін», по закінченню повітряної тривоги повернутись на робоче місце;
- згідно з відповіддю Управління з питань цивільного захисту Волинської обласної військової адміністрації Волинської обласної державної адміністрації, тривалість оголошених повітряних тривог у місті Луцьк:
— 05 квітня 2022 року з 05.32 год до 06.14 год;
— 27 квітня 2022 року з 10.16 год до 10.41 год;
- відповідно до автоматизованої пропускної системи підприємства, працівниця була відсутня на робочому місці:
— 05 квітня 2022 року 3.45 год (з 07.45 год до 11.30 год);
— 27 квітня 2022 року 5.38 год (з 10.22 год до 17.00 год).
Висновок суду. Суд співставив тривалості повітряних тривог та час відсутності працівника на робочому місці і встановив, що повітряна тривога оголошена поза межами робочого часу підприємства.
Працівниці відмовлено у поновленні на роботі, звільнення за прогул відбулось правомірно.
2. Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 22 серпня 2023 року у справі № 531/609/23 (інформації про оскарження наразі немає).
Обставини справи. Працівника було звільнено за прогул 10 лютого 2023 року.
Судом було встановлено, що 10 лютого 2023 року відбувся масований ракетний обстріл України, загальна тривалість повітряної тривоги становила 10 год 10 хв. У межах робочого часу позивача повітряну тривогу було оголошено у період:
- з 08.28 год до 11.56 год (3 год 27 хв);
- з 13.13 год до 14.40 год (1 год 27 хв).
Після оголошення повітряної тривоги працівник пішов до укриття, що знаходиться за адресою, яке мається у списку споруд, що призначені для укриття, викладеному на офіційному сайті міської ради.
Поза межами оголошеної повітряної тривоги, працівник був відсутній на роботі. Загальний час його відсутності становить 2 год 05 хв.
Можливо Вам буде цікаво до прочитання статті на тематику: стягнення боргу із зарплати стягнення зарплати через суд стягнення заборгованості із зарплати стягнення заробітної плати стягнення заробітної плати у судовому порядку стягнення заробітної плати через суд
Висновок суду. Отже, невихід на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин не може мати наслідком звільнення за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП за підставою «прогул», тому що це обумовлено необхідністю збереження життя та здоров’я працівників та їх сімей і вважається відсутністю на роботі з поважних причин. У такому випадку за працівниками зберігаються робоче місце та посада.
3. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі № 480/5559/22.
Обставини справи. Держслужбовця було звільнено за прогул, повні робочі дні з 06 червня 2022 року до 05 липня 2022 року.
Однією з причин своєї відсутності Позивач вказував повітряні тривоги, які щодня оголошувались на території Сумської області, це унеможливлювало прибуття позивача до міста Суми та повернення до міста Лебедин.
Суд висловив позицію, що перебування в укритті під час повітряної тривоги може бути поважною причиною відсутності працівника на роботі, однак позивач не заперечує, що був відсутній на робочому місці протягом повних робочих днів, в тому числі і в ті години, коли повітряна тривога не оголошувалась. При цьому, належних доказів поважності причин своєї відсутності на роботі в цей час позивач не надав.
Суд відмовив працівнику у поновленні на роботі. Рішення не оскаржувалось.
4. Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 вересня 2023 року у справі № 935/703/22
Обставини справи. Працівника було звільнено за прогул без поважних причин 29 березня 2022 року, 01 квітня 2022 року та 05 квітня 2022 року у період з 14.00 год до 17.00 год.
Висновок суду. Згідно з публічною доступною інформацією щодо тривалості та кількості повітряних тривог на території України, 29 березня 2022 року в Житомирській області була оголошена повітряна тривога у такий час:
- з 07 год 45 хв до 08 год 40 хв;
- з 11 год 04 хв до 12 год 15 хв;
- з 12 год 53 хв до 15 год 09 хв;
- з 15 год 21 хв до 17 год 34 хв.
В Житомирській області 05 квітня 2022 року була оголошена повітряна тривога з 16 год 03 хв до 16 год 38 хв.
Таким чином, надані суду акти про відсутність позивача на роботі від 29 березня 2022 року та 01 квітня 2022 року не приймаються судом як достатні докази на підтвердження відсутності позивача на роботі у вказані в актах дні.
Зазначена в оскаржуваному наказі відсутність позивача на роботі 05 квітня 2022 року в період з 14.00 год по 17.00 год не підпадає під визначення пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП поняття прогулу, оскільки період з 14.00 по 17.00 становить три години, а прогулом є відсутність на роботі більше трьох годин.
Рішень апеляційного суду наразі ще немає.
Отже, судова практика йде правильним шляхом, що не кожна відсутність працівника на роботі під час повітряної тривоги є поважною причиною. Працівнику ще треба довести, що дійсно в цей час була повітряна тривога в регіоні, де він працює (офіс, дім, або по дорозі на роботу), і що роботодавець не організував безпечну роботу працівника в укритті.
