Дата публікації: 06.05.2024
Постійно прагну розвиватися і набувати нові знання, мій досвід та додаткова освіта це підтверджують.
Згідно статті 14 Закону України «Про звернення громадян», кожен громадянин має право звертатися зі своїми пропозиціями та зауваженнями до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, а також до посадових осіб. Ці органи та посадові особи зобов'язані розглянути такі пропозиції та зауваження і повідомити громадянина про результати розгляду. Це важливий механізм взаємодії між владою та громадянами, сприяючи активній участі останніх у формуванні та реалізації державної політики.
Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, об'єднань громадян, які мають повноваження розглядати заяви або клопотання, зобов'язані об'єктивно та вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства та забезпечувати їх виконання, а також повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв або клопотань. Це сприяє ефективному вирішенню проблем громадян та підвищує довіру до державних і місцевих органів влади.
Це положення встановлене частиною третьою статті 15 Закону України "Про звернення громадян" та визначає, що заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни, повинні бути розглянуті першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.
Крім того, відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) повинна бути надана обов'язково тим органом, який отримав ці заяви, під підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
У разі відмови в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), громадянина повинні інформувати письмово з посиланням на закон і з викладенням мотивів відмови. Також громадянам надається роз'яснення щодо порядку оскарження прийнятого рішення.
Скарга на дії або рішення органу державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, медіа, посадової особи може бути подана у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, і навіть якщо скарга була вирішена, громадянин має право звернутися до суду, якщо він не погоджується з прийнятим рішенням. У випадку відсутності такого органу або незгоди з прийнятим рішенням, громадянин може подати скаргу безпосередньо до суду.
Важливо також зазначити, що скарги на рішення загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також на рішення вищих державних органів розглядаються в судовому порядку.
Громадяни можуть подавати скарги особисто або через уповноважену особу, а в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб скаргу може подати їх законний представник.
До скарги додаються наявні рішення або їх копії, які приймалися раніше, і інші необхідні документи.
Особливості розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно визначаються відповідним законодавством.
А щодо скарг на реєстраційні дії, відмову в державній реєстрації тощо, то їх розглядають відповідно до закону про державну реєстрацію юридичних осіб та їх обтяжень.
Згідно з цим положенням, скарга на рішення, яке оскаржується, може бути подана до органу або посадової особи вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням цього терміну, не розглядаються.
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом або посадовою особою, яка розглядає скаргу.
Важливо зауважити, що рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства.
"Персональна перевірка інформації у відкритих даних звернення громадян" може відноситися до процесу перевірки інформації, яку громадяни надають у своїх зверненнях, за допомогою доступних відкритих даних або інформації з відкритих джерел.
