

Детальніше
Постійно прагну розвиватися і набувати нові знання, мій досвід та додаткова освіта це підтверджують.
У сімейному законодавстві України, зокрема у Сімейному кодексі України, також передбачені норми, які стосуються оспорювання батьківства.
Оспорювання батьківства може виникати у різних ситуаціях. Це може бути пов'язано з батьківськими правами, підтримкою дітей, визначенням батьківського обов'язку тощо. Найчастіше такі ситуації виникають у випадках розлучення, ділового чи особистого конфлікту між батьками, ситуацій насильства чи інш.
Оспорювання батьківства може відбуватися через судові процеси, де розглядаються різні аспекти, такі як батьківські права, підтримка дітей, відвідування та опікунство.
Вирішення подібних ситуацій може бути складним і вимагати професійної допомоги адвокатів чи спеціалізованих служб, таких як служба дитячої підтримки. Головне завдання у таких випадках - діяти у найкращих інтересах дитини, забезпечуючи їй безпеку, захист і належну опіку.
Особа, яка записана батьком дитини, може оспорити своє батьківство, якщо є підстави вважати, що вона не є біологічним батьком. У разі доведення відсутності кровного споріднення між цією особою та дитиною суд може вирішити виключити відомості про неї як батька дитини з актового запису народження.
Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Проте, оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини.
Не мають права на оспорювання батьківства особи, які свідомо знали, що не є біологічними батьками дитини, а також особи, які дали згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій.
Процедури оспорювання батьківства після смерті особи, яка була записана батьком дитини скадає:
1) Якщо особа, яка була записана батьком дитини, померла до народження дитини, її спадкоємці можуть оспорити її батьківство, якщо вони раніше подали заяву до нотаріуса про невизнання свого батьківства.
2) Якщо особа, яка була записана батьком дитини, померла після подання позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, то цей позов можуть продовжити її спадкоємці.
3) Якщо є поважні причини, через які особа не знала про те, що була записана батьком дитини, і вона померла, оспорювання батьківства можуть ініціювати її спадкоємці: дружина, батьки та діти.
Позовна давність не застосовується до вимог про виключення запису про особу як батька дитини з актового запису про народження дитини, що дозволяє спадкоємцям оспорити батьківство незалежно від того, який час минув з моменту народження дитини.
Стаття 138 Сімейного кодексу України стосується прав матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка і містить такі важливі положення:
1. Право на оспорювання: жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка. Для цього вона може пред'явити позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.
2. Умови задоволення вимоги матері: вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини може бути задоволена лише у разі, якщо інша особа подасть заяву про своє батьківство.
3. Позовна давність: ця вимога до внесення змін до актового запису про народження дитини має обмеження в один рік. Позовна давність починається з дня реєстрації народження дитини.
Важливо мати на увазі, що процес оспорювання батьківства може бути складним і вимагати професійної підтримки адвоката з досвідом у сімейному праві.