Дата публікації: 12.05.2024
Впровадження трудової повинності в період воєнного стану: порядок та обов'язки
Під час періоду воєнного стану, визначеного Указом Президента України, влада може встановлювати трудову повинність для працездатних осіб як складову частину мобілізаційних заходів. Цей захід передбачений законодавством України і регулюється рядом нормативно-правових актів.
Трудова повинність: що це таке і на кого поширюється
Трудова повинність, як визначено Порядком № 753, полягає в тимчасовому трудовому обов'язку працездатних осіб під час періоду мобілізації і воєнного часу. Цей обов'язок не потребує обов'язкової згоди особи і може охоплювати виконання робіт оборонного характеру та ліквідації надзвичайних ситуацій.
При цьому, відповідно до законодавства, трудова повинність може поширюватися на різні категорії осіб, включаючи працівників підприємств усіх форм власності, які проживають на території України та є працездатними.
На сьогодні основні питання встановлення трудової повинності врегульовано:
- Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі — Закон № 389);
- Порядком залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 753 (далі — Порядок № 753).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 753 його дія поширюється на військове командування, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи і організації незалежно від форми власності (далі — підприємство).
Зокрема, у статті 8 Закону № 389 зазначається, що військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, у т. ч. такі заходи правового режиму воєнного стану, як:
- запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб;
- використовувати потужності та трудові ресурси підприємств усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю.
Військовим командуванням є Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об’єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з’єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань (абзац другий ч. 1 ст. 3 Закону № 389).
Працездатні особи — це особи віком від 16 років, які проживають на території України і за станом здоров’я здатні до активної трудової діяльності (ст. 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення»).
Що означає поняття «трудова повинність»
Визначення поняття «трудова повинність» міститься в абзаці третьому пункту 3 Порядку № 753.
Трудова повинність — це короткостроковий трудовий обов’язок на період мобілізації і воєнного часу з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, які виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, що не потребує обов’язкової згоди особи, стосовно якої запроваджується такий трудовий обов’язок.
Поняття «трудова повинність» не слід плутати з поняттям «суспільно корисні роботи», про які йдеться в абзаці другому пункту 3 Порядку № 753.
Можливо, Вас зацікавлять наступні статті: консультація адвоката консультація юриста аналіз документів правовий аналіз ситуації письмова консультація.
Висновок
Впровадження трудової повинності під час воєнного стану є невід'ємною складовою заходів мобілізації. Згідно з законодавством України, цей обов'язок може бути запроваджений для працездатних осіб з метою виконання оборонних робіт та ліквідації надзвичайних ситуацій. При цьому, трудова повинність може поширюватися на різні категорії осіб, включаючи працівників різних підприємств та організацій. Важливою є своєчасна і правомірна реалізація цих заходів з урахуванням законодавчих норм і прав людини.
