Україна відступає від зобов'язань щодо прав людини: реакція та сприйняття ЄС

Україна відступає від зобов'язань щодо прав людини: реакція та сприйняття ЄС

Вступ

Повідомлення України про відступ від зобов'язань щодо прав людини набула широкого розголосу в медіа та викликала суспільне занепокоєння. Це питання викликало жваві обговорення серед правозахисних організацій, урядів та міжнародних інституцій. Що ж насправді відбулося і як ці заходи сприймаються Європейським Союзом (ЄС)? У цій статті розглянемо правові підстави, на яких ґрунтується відступ, та реакцію міжнародної спільноти.

Принципи відступлення від зобов'язань

Ключовими міжнародними актами, що встановлюють гарантії дотримання прав людини і критерії правомірного їх обмеження, є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рада Європи, 1950) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ООН, 1966). Обидва документи ратифіковані Україною, тож є частиною національного законодавства.

Умови відступу

Конвенція та Пакт допускають можливість відступу від зобов'язань за певних умов. Згідно зі ст. 15 Конвенції, під час війни або іншої суспільної небезпеки, що загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов'язань, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища. Ці заходи не повинні суперечити іншим зобов'язанням згідно з міжнародним правом.

Ст. 4 Пакту містить схожі положення, додаючи, що заходи не повинні зумовлювати дискримінації на основі раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії чи соціального походження. Обидва документи передбачають, що держави повинні поінформувати Генерального секретаря Ради Європи та (або) ООН про заходи та причини їх запровадження.

Відступ України: причини та зміст

Україна оголосила про відступ від деяких зобов'язань у зв'язку з введенням воєнного стану через збройну агресію Російської Федерації. Від початку війни Україна надсилала численні повідомлення про відступ до міжнародних організацій. Загальна кількість таких повідомлень наразі складає 22.

Аналіз повідомлень

1. Технічний характер повідомлень: Більшість нотифікацій мають суто технічний характер, пов'язаний із продовженням режиму воєнного стану. Це лише засвідчує незмінність становища.
2. Попередні обмеження: Обмеження прав вже були запроваджені на національному рівні, і міжнародні організації просто інформуються про цей факт.
3. Уточнення списку: Нові повідомлення не свідчать про чергові обмеження, а уточнюють список, включаючи його скорочення.

Останні зміни

24 лютого 2022 року було видано Указ Президента № 64 «Про введення воєнного стану», де зазначався перелік статей Конституції (30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53), за якими тимчасово можуть обмежуватися права і свободи. Обсяг застосування відступу було надіслано у формі нотифікації Генсеку ООН. Останнє повідомлення від 29 квітня скоротило список обмежень, залишивши такі пункти:

1. Примусове відчуження майна для потреб держави.
2. Введення комендантської години.
3. Обмеження свободи пересування громадян та транспортних засобів.
4. Проведення оглядів речей, транспортних засобів, багажу і житла громадян.
5. Заборона мирних зібрань, мітингів, походів і демонстрацій.
6. Обмеження у виборі місця перебування чи проживання осіб.
7. Заборона зміни місця проживання для осіб на військовому чи спеціальному обліку.
8. Встановлення військової житлової повинності для фізичних та юридичних осіб. Можливо, Вас зацікавлять наступні статті:консультація адвокатаконсультація юриста аналіз документів правовий аналіз ситуації письмова консультація перевірка документів юристом юристи документи опомога адвоката онлайн адвокат онлайн юридичний висновок правовий висновок адвоката юрист онлайн 

Реакція ЄС та міжнародної спільноти

Європейський Союз та інші міжнародні інституції з розумінням ставляться до необхідності введення таких заходів у зв'язку з агресією Росії. Водночас вони уважно стежать за дотриманням принципів правової визначеності та пропорційності, щоб забезпечити, що заходи не виходять за межі необхідного.

Правова оцінка

Відступ від зобов'язань не допускається, коли йдеться про порушення фундаментальних прав на життя, катування, рабство або незаконне покарання. Україна дотримується цих принципів, інформуючи міжнародні організації про запроваджені заходи та їхні обґрунтування.

Висновок

Відступ України від зобов'язань щодо прав людини в умовах воєнного стану є вимушеним заходом, що відповідає міжнародним правовим стандартам. Незважаючи на численні повідомлення, більшість з них мають технічний характер і не свідчать про додаткові обмеження прав. Європейський Союз та інші міжнародні партнери продовжують підтримувати Україну, розуміючи складність ситуації та необхідність тимчасових заходів в умовах воєнного конфлікту.