Дата публікації: 17.05.2024
Особливості звільнення за вчинення аморального проступку
Звільнення за вчинення аморального проступку є додатковою підставою розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов. Фактично така підвищена відповідальність певної категорії працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливому правовому стані та виконують специфічні функції, не властиві іншим категоріям працівників; їхні дії чи бездіяльність можуть призвести до порушення конституційних прав та свобод громадян, завдати значної шкоди суспільним відносинам та авторитету як самої держави, так і суб’єктів господарювання.
До суб’єктів, які можуть бути звільнені на підставі пункту 3 статті 41 Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП) належать учасники навчально-виховного процесу. При цьому для обрання цієї статті для звільнення потрібно обов’язково аналізувати: чи точно належить працівник до суб’єктів, які здійснюють навчально-виховний процес?
Прикладом неналежного застосування пункту 3 статті 41 КЗпП можна навести справу № 136/1207/17 (провадження № 61-36662 св18), у якій 15 січня 2020 року Верховний Суд надав правовий висновок, що посада (методист бібліотеки) не належить до учасників навчально-виховного процесу та до її повноважень не входить виконання педагогічної чи виховної функції, а тому наявні правові підстави для визнання незаконним і скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, оскільки позивач не є суб’єктом звільнення з роботи з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП.
Можливо Вам цікаво прочитати статті на такі теми: стягнення боргу із зарплати стягнення зарплати через суд стягнення заборгованості із зарплати стягнення заробітної плати стягнення заробітної плати у судовому порядку
Оскільки, відповідно до статті 4 Конвенції Міжнародної організації праці «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» № 158 від 22 червня 1982 року, трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов’язаного зі здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.
Окрім того, звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов:
- Аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами. Для прикладу, у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №654/998/16-ц (провадження № 61-18295св18) для прийняття рішення щодо законності звільнення учителя інформатики та фізики Залізнопортівської школи І-ІІІ ступенів було досліджено свідчення учня, матері учня, викладачів, батьків інших учнів.
- Вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію. У справі від 27 березня 2019 року у справі № 560/893/17 (провадження № 61-48706св18) Верховний Суд зазначив, що інцидент вчинений директором Вербівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Дубровицької районної ради полягав у приниженні гідності неповнолітнього, застосуванні до нього фізичної сили, що дає підстави для висновку про неможливість подальшої роботи. Встановлені судом обставини підтверджуються показаннями свідків, заявами батьків, а також відомостями з Єдиного реєстру досудових розслідування, згідно з якими за фактом цього інциденту розпочато досудове розслідування та яке ще не закінчено.
Допускається звільнення за вчинення аморального проступку, що мав місце поза виконанням трудових обов’язків
Окрім того, звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов’язків, так і не пов’язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті). Зокрема, аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб. Так, аморальним проступком слід вважати появу в громадських місцях у нетверезому стані, нецензурну лайку, бійку, поведінку, що принижує людську гідність тощо.
Не кожен проступок може вважатися аморальним
Водночас не кожен проступок може вважатися аморальним. Окрім того, сам термін «аморальний проступок» є оціночним поняттям, оскільки не конкретизований законодавцем. У кожному випадку варто визначати: чи настали негативні наслідки або можуть настати пізніше ці наслідки і вони зумовлені вчиненням аморального проступку. Наприклад, у постанові від 27 грудня 2019 року у справі № 345/3007/17 (провадження № 61-25200св18) Верховний Суд зазначив, що порушення Правил внутрішнього розпорядку для працівників ВПУ № 7 та критичний виступ працівниці під час звіту директора 20 червня 2017 року, які були підставою для звільнення з її роботи, не свідчать про порушення нею моральних норм, втрату авторитету та її дискредитації як вихователя, а отже не є аморальним вчинком у розумінні пункту 3 статті 41 КЗпП.
Відтак, працівники, які виконують виховну функцію, вчитель, педагог, вихователь зобов’язані бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад викладача та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді. Унаслідок цього, якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП.
