Детальніше
Дата публікації: 18.05.2024
Конституційний Суд України розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Лариси Гольник щодо оскарження рішення Етичної ради
24 квітня 2024 року Другий сенат Конституційного Суду України (КСУ) на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Лариси Гольник. Скарга стосується оскарження в судовому порядку рішення Етичної ради про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя (ВРП) критеріям професійної етики та доброчесності. Цей процес викликав значний інтерес громадськості та експертів, оскільки порушує важливі питання про права громадян на судовий захист і процедури призначення членів ВРП.
Основні аспекти конституційної скарги
Лариса Гольник, суддя, яка у 2021 році взяла участь у конкурсі на зайняття посади члена ВРП, звернулася до Конституційного Суду з проханням перевірити відповідність низки положень законодавства Конституції України. Зокрема, вона оскаржує частину 4 статті 22, пункт 3 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України та пункт 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів ВРП та діяльності дисциплінарних інспекторів ВРП».
Відповідно до оспорюваних приписів, Верховному Суду підсудні справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають, звільняють або оцінюють членів ВРП. Лариса Гольник стверджує, що ці положення обмежують її право на судовий захист, передбачене частинами 1, 2 статті 55 Конституції України.
Рішення Етичної ради та судова процедура
Етична рада визнала Ларису Гольник такою, що не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена ВРП. У 2022 році вона звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом до Етичної ради, просила визнати рішення протиправним, скасувати його та зобов’язати переглянути. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір з Етичною радою не належить до юрисдикції судів України, крім випадків оцінювання членів ВРП.
Аргументи заявниці
Заявниця стверджує, що обмеження права на оскарження рішення Етичної ради є непропорційним і не спрямованим на досягнення легітимної мети. Вона вважає, що існують менш жорсткі обмеження, які могли б досягнути заявленої мети, не порушуючи її права на судовий захист.
Дії Конституційного Суду
Суддя-доповідач Олег Первомайський виклав основний зміст конституційної скарги та обґрунтування заявниці. Він також поінформував, що для забезпечення повного та об’єктивного розгляду справи було направлено запити до низки органів державної влади та наукових установ із проханням висловити позиції щодо порушених питань.
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання, Другий сенат Конституційного Суду перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.Можливо, Вас зацікавлять наступні статті:консультація адвокатаконсультація юриста аналіз документів правовий аналіз ситуації письмова консультація перевірка документів юристом юристи документи опомога адвоката онлайн адвокат онлайн юридичний висновок правовий висновок адвоката юрист онлайн
Важливість справи
Ця справа є надзвичайно важливою для правової системи України, оскільки порушує питання про правові механізми захисту прав громадян у процесі відбору та призначення на посади членів ВРП. Вона також піднімає питання про прозорість та об’єктивність роботи Етичної ради, а також про права громадян на судовий захист від її рішень.
Висновок
Розгляд конституційної скарги Лариси Гольник має важливе значення для вдосконалення правових механізмів України, спрямованих на забезпечення справедливого судочинства та дотримання прав громадян. Рішення Конституційного Суду може мати значний вплив на процедури призначення членів Вищої ради правосуддя та на роботу органів, відповідальних за оцінювання їхньої професійної етики та доброчесності.
