Детальніше
Дата публікації: 19.05.2024
активний та цілеспрямований військовий юрист зі стажем понад 4 роки
Праця домашніх працівників: огляд законопроєкту
Верховна Рада України 10 квітня 2023 року прийняла за основу проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників» (законопроєкт № 5695 від 23 червня 2021 року; далі — законопроєкт № 5695).
Зараз законопроєкт № 5695 готується на друге читання. Пропонуємо розглянути основні його норми.
Законопроєкт № 5695 розроблено з метою врегулювання питання зайнятості та офіційного працевлаштування домашніх працівників, забезпечення їх соціального захисту, а також зниження рівня незадекларованої праці.
Законопроєкт № 5695 передбачає доповнення Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) новою главою ХІ-А «Регулювання праці домашніх працівників», що складається з шести нових статей (1732-1737), якими визначаються поняття домашньої праці та домашніх працівників, закріплюється правовий статус домашніх працівників та особливості його правового регулювання, визначаються обов’язкові умови трудового договору з домашніми працівниками.
Так, статтею 1732 КЗпП визначено, що домашній працівник – це фізична особа, яка займається домашньою працею в рамках трудових відносин з роботодавцем.
Домашня праця – це робота, яка виконується на умовах трудового договору (контракту) з метою обслуговування домогосподарства.
Роботодавцем домашнього працівника вважається фізична особа, яка є одним із членів домогосподарства.
Стаття 1733 КЗпП передбачає, що домашні працівники користуються усіма трудовими правами та гарантіями, передбаченими законодавством про працю, в тому числі на безпечні та здорові умови праці.
Особливістю укладання трудового договору з домашніми працівниками є те, що він укладається лише в письмовій формі. Питання щодо необхідності ведення первинної облікової документації та трудової книжки домашнього працівника сторони вирішують самостійно.
Возможно, Вам будет интересно прочитать статьи на такие темы как: стягнення боргу із зарплати стягнення зарплати через суд стягнення заборгованості із зарплати стягнення заробітної плати стягнення заробітної плати у судовому порядку
Домашній працівник допускається до роботи лише після здійснення роботодавцем повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття домашнього працівника на роботу.
Не допускається прийняття на роботу домашніми працівниками осіб, молодше 16 років.
Статтею 1734 КЗпП передбачається можливість надання роботодавцем домашньому працівнику платного чи безоплатного житла, адже виконання трудових обов’язків зазвичай здійснюються безпосередньо на території житла роботодавця.
Окремо передбачено законодавчу гарантію домашньому працівникові щодо необхідності забезпечення поваги до його честі, гідності та недоторканності особистого життя. При цьому роботодавцю надано гарантію щодо заборони для домашнього працівника розголошувати конфіденційну інформацію, яка стала відома домашньому працівнику у зв’язку з виконанням ним своїх трудових обов’язків та проживанням у домашньому господарстві.
Статтею 1735 КЗпП врегульовано робочий час та час відпочинку домашніх працівників з урахуванням специфіки їх праці, а саме передбачено альтернативні варіанти вибору системи обліку робочого часу. Наприклад, якщо у зв’язку із специфікою домашньої праці неможливо дотримати передбачену законом щотижневу тривалість робочого часу, то допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за місячний обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.
Також цією статтею закріплено гарантії щодо використання праці домашніх працівників при надурочних роботах та передбачено гарантії домашніх працівників при залученні до чергування та при супроводженні членів домашнього господарства на їх відпочинку.
У статті 1736 КЗпП визначені особливості припинення трудового договору (контракту) з домашніми працівниками. Наприклад, домашній працівник має право негайно розірвати в односторонньому порядку трудовий договір (контракт) з роботодавцем у випадку вчинення щодо нього членами домогосподарства умисних дій, які посягають на честь, гідність або недоторканність особистого життя домашнього працівника.
Про факт та підстави припинення трудового договору (контракту) з домашнім працівником роботодавець письмово повідомляє центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом трьох днів з дня звільнення домашнього працівника.
Стаття 1737 КЗпП передбачає особливості здійснення моніторингу та контролю за додержанням законодавства про працю щодо домашніх працівників.
Законопроєкт № 5695 вносить відповідні зміни й до інших статей КЗпП з метою узгодження їх із новою главою ХІ-А.
Наприклад, стаття 41 КЗпП доповнена такими додатковими підставами для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця:
· вчинення домашнім працівником умисних, протиправних дій, які завдали або могли завдати шкоди життю чи здоров’ю членів домогосподарства;
· відсутності домашнього працівника на роботі протягом більш як 5 днів підряд або більш як 10 календарних днів протягом 3-х місяців підряд, якщо ним не було письмово повідомлено та надано підтвердження про поважність причин своєї відсутності.
Крім цього, з урахуванням специфіки відносин між домашнім працівником та роботодавцем, законопроєктом № 5695 передбачено внесення змін до Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 1105) та Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Так, законопроєкт № 5695 пропонує звільнити роботодавців домашніх працівників від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та передбачити добровільну учать домашніх працівників у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Також пропонується доповнити статтю 22 Закону №1105 тим, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується Пенсійним фондом України застрахованим особам, які працюють домашніми працівниками, починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
