Дата публікації: 20.05.2024
юрист, 23-річний досвід роботи у сфері примусового виконання.
Примусове вилучення або відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану, загальне поняття та підстави.
Кілька ключових законів визначають норми, які регулюють процес примусового відчуження та конфіскації майна під час воєнного стану в Україні. Серед них Закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який набрав чинності 21 жовтня 1993 року (№ 3543-XII), і Закон «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна, що перебуває у правовому режимі воєнного стану». закон або надзвичайний стан» від 17 травня 2012 р. (№ 4765-VI). Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 р. № 998 встановлено порядок розгляду заяв та надання повної компенсації за майно, примусово відчужене в правовому режимі воєнного або надзвичайного стану. .
Відповідно до положень статті 1 Закону № 4765-VI акт примусового відчуження стосується вилучення у громадян або громад права власності на майно, що перебуває у приватній чи комунальній власності. Згодом це майно передається у користування державі під час воєнних чи надзвичайних ситуацій з вимогою попередньої або наступної компенсації в розмірі його повної вартості.
У разі воєнного чи надзвичайного стану правовий режим допускає позбавлення державних підприємств і господарських товариств права управління окремими об'єктами державної власності, що називається конфіскацією майна. Цей захід вживається для того, щоб передати ці активи для забезпечення потреб держави в такі критичні часи.
У нормативно-правовій базі воєнного стану допускається можливість примусової передачі чи розпорядження майном, як зазначено у статті 3 Закону України. Тим не менш, необхідно підкреслити, що повне відшкодування вартості майна має бути гарантовано до будь-якої примусової експропріації.
У разі неможливості повного відшкодування відчуженого майна в примусовому порядку майно вилучається з умовою повного відшкодування його вартості пізніше.
Відповідно до правових положень воєнного стану, майно конфіскується без будь-якої форми компенсації його вартості.
Згідно зі статтею 4 Закону відповідальність за прийняття рішень про примусове переміщення чи вилучення майна у зв’язку із здійсненням законних заходів в умовах воєнного стану покладається на військову комендатуру за погодженням з Радою Міністрів України. Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або виконавчого органу відповідної місцевої ради.
У регіонах, які постраждали від конфлікту, військове командування має повноваження примусово переміщувати або захоплювати майно без необхідності згоди призначених органів влади.
Відповідно до законодавчої бази воєнного стану, стаття 6 Закону чітко визначає деталі щодо передачі та примусового відчуження комунального майна.
Положення про військово-транспортний обов’язок, яким регламентується участь транспортних засобів у мобілізаційному процесі, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1921. Виділення та транспортування військової техніки та техніки до військових частин регулюється розпорядженнями місцевих державних адміністрацій, як зазначено у пункті 10 зазначеного Положення. Ці вказівки запитуються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки та передаються відповідним особам.
У мирний час керівники підприємств, установ і організацій видають важливі вказівки від регіональних центрів комплектування та соціальної допомоги.
Ефективний розподіл необхідних часткових замовлень значною мірою залежить від керівників підприємств, установ і організацій, які відіграють важливу роль у мобілізаційній роботі за допомогою територіальних центрів заготівлі та соціальної підтримки.
В умовах воєнного стану особам, які є власниками транспортних засобів, надається можливість придбати часткові директиви через територіальні центри закупівель та соціальної допомоги.
У разі примусового вилучення майна до позовної заяви додається документ, що містить оцінку вартості майна на момент оцінки, проведеної під час прийняття рішення про примусове вилучення. Оцінка майна здійснюється відповідно до вимог законодавства, що регулює оцінку майна, майнових прав та професійної практики оцінки. Якщо до проведення оцінки неможливо залучити фізичних осіб, оцінку можуть проводити органи державної влади чи місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. Якщо власник відмовляється або відсутній, ці органи мають право самостійно проводити оцінку.
Актом приймання-передачі, наведеним у додатках 4 та 5, оформляється участь транспортних засобів і техніки у військово-транспортному чергуванні згідно з Положенням № 1921.
Відповідно до п. 27 Положення порядок приймання-передачі передбачає виготовлення трьох ідентичних примірників документа. Ці примірники повинні бути підписані уповноваженими керівниками або представниками підприємства, установи, організації, територіального центру комплектування, центру соціальної підтримки, а також командиром, начальником військової частини чи установи у складі військового формування. Щоб переконатися в достовірності документа, він також повинен бути скріплений печаткою.
Під час прийому-передачі транспортних засобів та обладнання встановлюється залишкова вартість цих активів за даними фінансової інформації підприємства, установи, організації до останнього звітного періоду (останнього кварталу). або рік). За бажанням власника та бажанням взяти на себе витрати зовнішню оцінку транспортного засобу чи обладнання можна провести, залучивши послуги незалежної оціночної організації.
При укладенні договору виникає право власності на майно в державі відповідно до статті 7 Закону № 4765-VI. У випадках, коли майно передається мимовільно, до договору додається документ, що містить оцінку вартості майна на момент оцінки, яка проводиться у зв’язку з рішенням про передачу майна проти волі власника.
У разі відсутності фізичної особи або її законного представника акт про примусове відчуження або вилучення майна складається без їх участі.
Отже, при мобілізації майна на військові потреби, буде доцільно отримати консультація юриста та відповідні юридичні послуги. Юрист чи адвокат сформує правовий аналіз ситуації та допоможе уникнути втрати майна та коштів. При такій ситуації послуги юриста будуть не лише корисні а й необхідні.
