Детальніше
Дата публікації: 20.05.2024
юрист, 23-річний досвід роботи у сфері примусового виконання.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» визначено особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану, зокрема, доповнено Земельний кодекс України пунктами 27 і 28 в розділі X "Перехідні положення".
Цими пунктами встановлено низку особливостей, які стосуються процедури зміни цільового призначення земельних ділянок в умовах воєнного стану.
24 липня 2021 року набули чинності зміни, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель», згідно з якими визначення категорії земель та цільового призначення земельної ділянки відбуватиметься в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території (далі – КППРТ) територіальної громади або генеральним планом (далі – Генплан) населеного пункту.
Відповідно до положень даного закону, місцеві ради до 1 січня 2025 року повинні забезпечити внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони, визначені у містобудівній документації. З моменту внесення відомостей про функціональні зони до Державного земельного кадастру та їх затвердження, для зміни цільового призначення земельної ділянки не потрібно буде розробляти документацію із землеустрою та затверджувати її в місцевій раді.
Таким чином, для обрання алгоритму зміни цільового призначення земельної ділянки зацікавленій особі потрібно з’ясувати, чи була розроблена/затверджена містобудівна документація та чи внесені до ДЗК відомості про функціональну зону, в межах якої розташована земельна ділянка.
Новий порядок зміни цільового призначення земельних ділянок застосовуватиметься лише коли відповідний вид функціонального призначення території буде передбачений затвердженим КППРТ територіальної громади або генпланом населеного пункту.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує:
- розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);
- прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).
Втім, якщо містобудівна документація не була розроблена/затверджена, а відомості до ДЗК про функціональну зону, в межах якої розташована земельна ділянка не внесені, буде застосовуватись старий порядок, для якого знадобиться розроблення та затвердження проекту землеустрою.
В такому разі дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки вже не потрібний. Необхідна лише нотаріально засвідчена заява на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником.
Саме ця заява і буде підставою для розробки проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення землі.
Земельним кодексом України в ч. 3 ст. 20 передбачено, що зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення може здійснюватися поза межами виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим КППРТ територіальної громади або Генпланом населеного пункту. Винятками є віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами.
Стаття 37-1 Земельного кодексу України визначає, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення, призначені для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть використовуватися їх власником, землекористувачем також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення таких земельних ділянок.
Під час дії воєнного стану, відповідно до пп. ї) пп. 2 п. 27 розділу Х Земельного кодексу України, передача в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, яка не віднесена до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, здійснюється без зміни її цільового призначення. Орендар земельної ділянки «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» не має права, зокрема, на зміну її цільового призначення.
Положеннями ч. 1 ст. 50 Закону України «Про землеустрій» визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом.
Для розробки проекту землеустрою про зміну цільового призначення необхідно звернутися в землевпорядну організацію, яка має у своєму штаті сертифікованих інженерів-землевпорядників, та укласти відповідний договір на розробку землевпорядної документації (проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки).
Частиною 7 ст. 20 Земельного кодексу України визначені випадки погодження зміни цільового призначення земельних ділянок.
Частиною 4 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України.
Затвердження проекту землеустрою здійснюється:
- щодо земельної ділянки державної/комунальної власності – за рішенням органу, що розпоряджається нею відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України;
- щодо земельної ділянки приватної власності – за рішенням сільської, селищної, міської ради, на території якої розташована відповідна земельна ділянка.
Відповідне рішення має бути прийняте у місячний строк з дня отримання проекту відведення.
Орган місцевого самоврядування на черговій сесії приймає рішення про затвердження чи про відмову у затвердженні проекту землеустрою. Відмова у затверджені проекту землеустрою може бути оскаржена в судовому порядку.
Важливо! У відповідності до норм ч. 7 ст. 186 Земельного кодексу України уповноваженим органам заборонено при погодженні та затвердженні документації із землеустрою вимагати:
- додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України «Про землеустрій»;
- надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;
- проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.
Підстави для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою визначені частиною 8 ст. 186 Земельного кодексу України.
Після затвердження проекту землеустрою необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Ця послуга є безкоштовною.
Варто зауважити, що, відповідно до пп. 10 п. 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, книга реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану ведеться районною військовою адміністрацією у паперовій та електронній формах. У Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану здійснюється державна реєстрація, зокрема, зміни цільового призначення земельної ділянки.
Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» розгляд заяви відбувається у строк до 14 днів.
На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
Державний реєстратор може також відмовити у проведенні такої реєстрації, у випадках визначених частиною 6 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр».
Юридичний сервіс «Консультант» підбере відповідних фахівців, що сформують правовий аналіз ситуації та допоможуть швидко та ефективно змінити цільове призначення земельної ділянки. Юрист чи адвокат швидко та якісно надасть юридичні послуги, а при відсутності можливості особисто зустрітись з відповідним фахівцем , нададуть юридичні послуги онлайн.
