Детальніше
Дата публікації: 22.05.2024
юрист, 23-річний досвід роботи у сфері примусового виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 135 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV власник має право особисто або через уповноважені ним органи в будь-який час припинити діяльність заснованої ним організації.
В корпоративних підприємствах таке рішення приймається не одним власником, а зборами учасників (акціонерів), яке оформляється протоколом, із зазначенням у ньому відомостей щодо кількості учасників, які беруть участь у зборах, порядку денного, результати розгляду питань порядку денного, призначення ліквідаційної комісії, визначення повноважень комісії та порядку прийняття рішень. (п. 7 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV
Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про громадські об’єднання» рішення про саморозпуск громадського об'єднання приймається у порядку, встановленому статутом цього об'єднання.
Частиною 1 ст. 105 Цивільного кодексу України передбачено обов’язок власника (учасників або органів, що прийняли рішення про припинення) впродовж 3 робочих днів повідомити про припинення юридичної особи орган, що здійснює державну реєстрацію.
Відповідно до п. 11.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 09.12.2011 № 1588 платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).
Відповідно до ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язані вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи, попередити кредиторів та встановити їм порядок та строк для заявлення вимог.
У відповідності до ч.ч. 3-11 ст. 111 Цивільного кодексу України під час проведення заходів щодо ліквідації до звершення строку пред’явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор):
- закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи;
- вживає заходи щодо звільнення працівників у порядку ст. 40 Кодексу законів про працю України;
- вживає заходи щодо інвентаризації майна юридичної особи, її філій, представництв та інших відокремлених підрозділів;
- закриває філії, представництва та відокремлені підрозділи;
- здійснює повернення ліцензій, дозвільних документів, печаток штампів органам державної влади та місцевого самоврядування;
- до моменту затвердження ліквідаційного балансу складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період;
- складає проміжний ліквідаційний баланс, який відображає відомості про склад майна юридичної особи, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду;
- виплачує грошові суми кредиторам, у тому числі за податками та зборами провадиться у порядку черговості, встановленої ст. 112 Цивільного кодексу України;
- після завершення розрахунків з кредиторами складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи. Ще до його затвердження ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період;
Після проведення зазначених дій ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання затвердженого ліквідаційного балансу органам доходів і зборів.
Відповідно до п. 11.7 Порядку № 1588 інформація про строк заявлення вимог кредиторів вноситься контролюючим органом за основним місцем обліку платника податків до Єдиного банку даних юридичних осіб та в електронному вигляді доводиться до відома структурних підрозділів контролюючих органів за основним та неосновним місцем обліку юридичної особи та її відокремлених підрозділів. Відповідальні працівники таких підрозділів вносять до Єдиного банку даних юридичних осіб або підтверджують інформацію щодо наявності / відсутності заборгованості зі сплати податків і зборів.
Відповідно до п. 11.10 Порядку 1588, в порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру відомості про:
- відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП (додаток 14 Порядку);
- узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою № 31-ОПП (додаток 15 Порядку) - у разі наявності податкового боргу при реорганізації юридичної особи.
Аналогічно здійснюється передання відомостей у відповідності до розділу IV Наказу Міністерства Фінансів України від 24.11.2014 № 1162 «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників».
Вимоги до документів, які подаються, встановлено ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV. Перелік документів, який подається для здійснення державної реєстрації встановлено ст.17 цього ж Закону.
Відповідно до ст. 26 Закону № 755-IV розгляд документів, поданих для державної реєстрації, та проведення інших реєстраційних дій щодо юридичних осіб здійснюється протягом 24 годин після надходження документів.
За результатами розгляду державний реєстратор приймає рішення щодо реєстрації, зупинення розгляду документів або відмовляє у здійсненні державної реєстрації.
Стаття 27 Закону № 755-IV встановлює вичерпний перелік підстав, за наявності яких державний реєстратор зупиняє здійснення розгляду поданих документів.
Зупинення здійснюється протягом 24 годин з дня надходження документів.
Розгляд документів зупиняється на строк до 15 днів.
Підставами для відмови у здійсненні державної реєстрації є:
- документи подано особою, яка не має на це повноважень;
- у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;
- не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
- документи суперечать вимогам Конституції та законів України;
- порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи;
Додаткові підстави для відмови у здійсненні реєстрації наведені у статті 28 Закону № 755-IV.
За відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації, державний реєстратор проводить реєстраційні дії шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру, а після зазначених дій – формує та оприлюднює на порталі електронних сервісів виписки. Реєстратором, в день проведення реєстраційної дії, здійснюється передання інформації щодо державної реєстрації до інформаційних систем Фіскальної служби, Пенсійного фонду, органів статистики.
За бажанням заявника йому, за результатом проведеної дії, надається виписка с реєстру в паперовій формі з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.
Згідно із ст. 34 Закону № 755-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду. Частиною 2 названої статті встановлено компетенцію Міністерства юстиції та його територіальних органів щодо розгляду скарг.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю (ч. 3 ст. 34 Закону № 755-IV). Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України чи його територіальним органом.
За результатом розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про відмову в задоволенні або про повне чи часткове задоволення скарги
Підстави для відмови в задоволенні скарги закріплені ч. 8 ст. 34 Закону № 755-IV.
Відмову територіального органу Міністерства юстиції України можна оскаржувати безпосередньо до Міністерства юстиції або в судовому порядку. Відмову Міністерства юстиції України можна оскаржувати в судовому порядку.
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть прийняти мотивоване рішення, в якому передбачити шляхи для задоволення скарги. Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом 3 робочих днів з дня його прийняття.
Отже, як ми бачимо по порядку, ліквідація ТОВ є доволі складною та тривалою процедурою для супроводження якої необхідна юридична допомога.
Юридичний сервіс «Консультант» пропонує послуги з підготовки, оформлення та супроводження по таких питаннях як: експрес ліквідація ТОВ, ліквідація ТОВ через нотаріуса, ліквідація ТОВ при недостовірній адресі, проконсультують з питань ліквідація ТОВ по банкротству, спрощеної процедури ліквідації ТОВ, майна ТОВ при ліквідації, ( упрощенная процедура ликвидации ТОВ, имущество ТОВ при ліквідації ) ,тощо.
