Детальніше
Дата публікації: 23.05.2024
юрист, 23-річний досвід роботи у сфері примусового виконання.
Податковий кодекс України, а саме п. 94.2, описує ситуації, за яких допускається арешт майна державою.
Згідно з п. 94.4 ПКУ орган управління має право звернення у володіння майном платника податків, за винятком майна, сплата якого не передбачена законом, та коштами платника податків.
Процедура стягнення коштів з рахунка або електронного гаманця платника податків розпочинається за ухвалою суду, звернення до якої може здійснюватися лише у формі офіційного клопотання, передбаченого абзацом другим пп. 94.6.2 Кодексу. цивільний процес.
Для стягнення коштів на рахунок або електронний гаманець платника податків податковий орган дотримується формальної процедури, яка визначена Кодексом адміністративного судочинства України. Цей порядок, перерахований у пункті 3 розділу VII, дозволяє податковому органу звертатися до суду. Конкретні розпорядження щодо цього конкурсу містяться в наказі № 632, затвердженому наказом Мінфіну від 14.07.2017 р. № 632.
Відповідно до пункту 76 розділу V Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті для користувачів платіжних сервісів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 ( зазвичай називають Інструкцією № 163). Після цього постачальник платіжних послуг, пов’язаний із платником, має обліковий запис (рахунки) платника та вживає заходів для дотримання правил цього документа. Це передбачає розгляд будь-яких ухвал суду, які були видані того ж дня щодо заморожування коштів.
Постачальник платіжних послуг для платника несе відповідальність за припинення проведення операцій за рахунками користувачів за розпорядженням контролюючого органу. Таке судове рішення безпосередньо надсилається постачальнику платіжних послуг судом або його представником після отримання рішення (п. 31 розд. І Інструкції № 163).
Пункт 94.19 ПКУ описує конкретні вимоги, які необхідно виконати для припинення адміністративного розпорядження майном платника податків.
Пунктом 2 розділу VII Порядку від № 2016/20 Будь-який банк, фінансова установа, небанківський постачальник платіжних послуг або розробник електронних грошей зобов’язані повернути кошти, на які за рішенням суду накладено арешт. Для ініціювання звільнення коштів, на які накладено арешт, податковий орган подає до суду заяву у дводенний строк з моменту вчинення події, що призвела до зняття арешту.
Усі державні посадові особи, органи місцевого самоврядування, службовці, фізичні та юридичні особи зобов’язані виконувати судові рішення, що набрали законної сили на всій території України, про що йдеться у частині другій. Стаття 14 Цивільного кодексу.
Згідно з приписами пункту 84 розділу V Інструкції № 163 постачальник платіжних послуг для платника підтверджує отримання документа незалежно від того, в якій формі він надійшов: в електронній чи за допомогою hand.format.
Щоб зняти арешт коштів, постачальник платіжних послуг приймає фізичний документ, авторизований законною особою, наприклад виконавцем, адвокатом, помічником або слідчим. Документ повинен супроводжуватися фінансовим звітом із зазначенням причини отримання коштів. Це повідомлення може бути надіслано через зареєстроване або офіційне листування, а відправником є одна з вищезазначених уповноважених осіб або організацій. Постачальник платіжних послуг несе відповідальність за підтвердження легітимності власника документа відповідно до протоколів, наведених у його внутрішніх процедурах.
Відповідно до вказівок, викладених у Інструкції № 163, постачальник платіжних послуг платника виконує платіжне доручення користувача в той самий робочий день, якщо воно надійшло в робочий час. Якщо платіжна інструкція отримана поза робочим часом, вона буде виконана наступного робочого дня або відповідно до умов договору. Постачальник платіжних послуг платника забезпечує оперативну обробку будь-яких платіжних інструкцій, отриманих після закінчення робочого часу, наступного робочого дня або згідно з договором.
Таким чином, дія про арешт коштів з рахунку платника податків в адміністративних цілях може бути виконана лише за наявності відповідного рішення суду.
Податковий орган, дізнавшись про підстави зняття арешту, невідкладно протягом двох робочих днів звертається до суду з позовом про звільнення коштів, на які накладено арешт.
Після офіційного винесення та набрання законної сили рішення суду про зняття арешту з коштів постачальник платіжних послуг зобов’язаний здійснити примусове виконання цього рішення.
Постачальник платіжних послуг платника на підставі рішення податкового керуючого або суду поновлює видаткові операції за рахунком користувача, як передбачено п. 31 розд. І Інструкції №163.
Звертаємо увагу, що операції, які здійснюються постачальниками платіжних послуг, регулюються Законом України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX, Інструкцією № 163 та іншими відповідними законами України.
Юридичний сервіс «Консультант» надасть фахову консультація юриста з податкових питань також сервіс може надати консультація податкового юриста онлайн.
Юрист у податкових справах надасть фахову податковий юрист консультація, а також сформує дієву правову позицію та підготовить відповідні документи для уникнення або оскарження адміністративного арешту активів платника податків.
