Детальніше
юрист, 23-річний досвід роботи у сфері примусового виконання.
Оскарження постанови про правопорушення ПДР, встановленого засобами відеофіксації
Станом на сьогоднішній день в Україні працює система автофіксації правил дорожнього руху. На першому етапі запровадження системи передбачено притягнення до відповідальності лише за перевищення швидкості.
Відповідно, було прийнято Постанову № 421 від 20.05.2020, якою внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України «Про функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі» від 10.11.2017 № 833.
Оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 288 КУпАП може відбуватися або шляхом подання скарги у вищестоящий орган, яким накладено стягнення, або у судовому порядку.
Проте, більшість правників рекомендують оскаржувати постанову саме в судовому порядку через безперспективність адміністративного оскарження.
Положеннями ст. 289 КУпАП встановлено, що постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), оскаржується протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили.
Постанова вважається такою, що набрала законної сили, після її вручення особі, отримання поштового повідомлення про вручення, відмову в її отриманні або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.
Варто зазначити, що переліку поважних причин КУпАП не містить, і суд вирішуватиме, чи є причина пропуску строку на оскарження поважною, чи ні, в кожному випадку, виходячи з конкретних обставин.
Відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП, особа, що оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Проте, 18.03.2020 Верховний Суд, розглядаючи справу № 543/775/17, дійшов висновку, що за подання позовної заяви щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн.
Відповідно до положень ст.ст. 19, 20, 286 КАС України позовна заява щодо оскарження постанови подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцем проживання позивача або за місцеперебуванням відповідача. Згідно із ст. 29 КАС України суд самостійно направляє позовну заяву до належного суду навіть якщо позивач помилився і подав позов не у той суд адміністративної юрисдикції.
Згідно із ст. 292 КУпАП строк розгляду позовної заяви становить 10 днів з дня її надходження.
За результатом розгляду суд приймає рішення про:
- залишення постанови без змін, а позову без задоволення;
- скасування постанови і направлення справи на новий розгляд;
- скасування постанови і закриття провадження;
- змінення заходу стягнення, але без його посилення.
Варто зазначити, що з приводу фіксації порушень ПДР Конституційним Судом у 2010 р. у справі № 23-рп/2010 було висловлено правову позицію, що така практика є неконституційною. Суд наголосив, що юридична відповідальність особи повинна мати індивідуальний характер. Основна причина невідповідності Конституції положень ст.ст. 14-1, 14-2 КУпАП виявилась у тому, що винним у правопорушенні автоматично визнається юридичний власник транспортного засобу, а не водій, який керував ним у та скоїв порушення.
Вже сформувалася судова практика скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які не скоювали порушення ПДР (приміром, постанова ВС у справі № № 524/5536/17), адже положення згаданих вище норм КУпАП не змінилися з часу ухвалення рішення Конституційним Судом.
Крім того, вивчаючи постанову, слід звернути увагу на таке:
- чи досить чітко видно номери транспортного засобу?
- чи збігається марка автомобіля із зображенням у постанові?
- чи видно обличчя особи, яка керує транспортним засобом?
- чи саме та особа, яка керувала транспортним засобом, притягується до відповідальності?
- чи правильно вказані персональні дані особи, яка притягається до відповідальності?
Негативна відповідь на ці й інші запитання, якими може бути поставлено під сумнів факт вчинення правопорушення чи наявність його складу, становить підставу для скасування судом постанови про притягнення особи до відповідальності.
Рішення суду першої інстанції не є остаточним та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції впродовж 10-денного строку з дня його проголошення.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом 3 днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.
Статтею 295 КУпАП встановлено, що копія рішення по скарзі на постанову надсилається особі, щодо якої воно винесене впродовж 3 днів.
Звертаю увагу, що зазначені постанови надходять на виконання до органів державної виконавчої служби в автоматичному режимі , але майже ніхто не звертає увагу, що такі постанови надходять з порушення строку пред’явлення виконавчого документу до виконання.Станом на сьогоднішній день в Україні працює система автофіксації правил дорожнього руху. На першому етапі запровадження системи передбачено притягнення до відповідальності лише за перевищення швидкості.
Відповідно, було прийнято Постанову № 421 від 20.05.2020, якою внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України «Про функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі» від 10.11.2017 № 833.
Оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 288 КУпАП може відбуватися або шляхом подання скарги у вищестоящий орган, яким накладено стягнення, або у судовому порядку.
Проте, більшість правників рекомендують оскаржувати постанову саме в судовому порядку через безперспективність адміністративного оскарження.
Положеннями ст. 289 КУпАП встановлено, що постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), оскаржується протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили.
Постанова вважається такою, що набрала законної сили, після її вручення особі, отримання поштового повідомлення про вручення, відмову в її отриманні або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.
Варто зазначити, що переліку поважних причин КУпАП не містить, і суд вирішуватиме, чи є причина пропуску строку на оскарження поважною, чи ні, в кожному випадку, виходячи з конкретних обставин.
Відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП, особа, що оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Проте, 18.03.2020 Верховний Суд, розглядаючи справу № 543/775/17, дійшов висновку, що за подання позовної заяви щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн.
Відповідно до положень ст.ст. 19, 20, 286 КАС України позовна заява щодо оскарження постанови подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцем проживання позивача або за місцеперебуванням відповідача. Згідно із ст. 29 КАС України суд самостійно направляє позовну заяву до належного суду навіть якщо позивач помилився і подав позов не у той суд адміністративної юрисдикції.
Згідно із ст. 292 КУпАП строк розгляду позовної заяви становить 10 днів з дня її надходження.
За результатом розгляду суд приймає рішення про:
- залишення постанови без змін, а позову без задоволення;
- скасування постанови і направлення справи на новий розгляд;
- скасування постанови і закриття провадження;
- змінення заходу стягнення, але без його посилення.
Варто зазначити, що з приводу фіксації порушень ПДР Конституційним Судом у 2010 р. у справі № 23-рп/2010 було висловлено правову позицію, що така практика є неконституційною. Суд наголосив, що юридична відповідальність особи повинна мати індивідуальний характер. Основна причина невідповідності Конституції положень ст.ст. 14-1, 14-2 КУпАП виявилась у тому, що винним у правопорушенні автоматично визнається юридичний власник транспортного засобу, а не водій, який керував ним у та скоїв порушення.
Вже сформувалася судова практика скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які не скоювали порушення ПДР (приміром, постанова ВС у справі № № 524/5536/17), адже положення згаданих вище норм КУпАП не змінилися з часу ухвалення рішення Конституційним Судом.
Крім того, вивчаючи постанову, слід звернути увагу на таке:
- чи досить чітко видно номери транспортного засобу?
- чи збігається марка автомобіля із зображенням у постанові?
- чи видно обличчя особи, яка керує транспортним засобом?
- чи саме та особа, яка керувала транспортним засобом, притягується до відповідальності?
- чи правильно вказані персональні дані особи, яка притягається до відповідальності?
Негативна відповідь на ці й інші запитання, якими може бути поставлено під сумнів факт вчинення правопорушення чи наявність його складу, становить підставу для скасування судом постанови про притягнення особи до відповідальності.
Рішення суду першої інстанції не є остаточним та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції впродовж 10-денного строку з дня його проголошення.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом 3 днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.
Статтею 295 КУпАП встановлено, що копія рішення по скарзі на постанову надсилається особі, щодо якої воно винесене впродовж 3 днів.
Звертаю увагу, що зазначені постанови надходять на виконання до органів державної виконавчої служби в автоматичному режимі , але майже ніхто не звертає увагу, що такі постанови надходять з порушення строку пред’явлення виконавчого документу до виконання.
Отже, як вбачається з вищенаведеного, для відновлення свого права, доцільно отримати послуги адвоката або слушну порада юриста.
Юридичний сервіс «Консультант» надає всі види юридичних послуг у тому числі і юридичні послуги онлайн. Спеціалісти нашого сервісу складуть правовий аналіз ситуації та допоможуть провести судовий процес та відновити порушене право.