Детальніше
Дата публікації: 23.05.2024
юрист, 23-річний досвід роботи у сфері примусового виконання.
Оформлення продажу житла, частина якого належить неповнолітньому
Неповнолітня дитина, на відміну від малолітньої, має значно ширший обсяг прав під час здійснення операцій щодо нерухомості. Так, вона вже може обмежено-вільно та самостійно розпоряджатися своїм майном.
Згідно із ч. 3 ст. 177 Сімейного кодексу України батьки неповнолітньої дитини мають право дати згоду на вчинення нею правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації лише з попереднього дозволу органу опіки та піклування.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 177 Сімейного кодексу України, ст.ст. 17-18 Закону України «Про охорону дитинства», дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
За результатом проведеної перевірки орган опіки та піклування приймає рішення про надання дозволу або відмовляє, якщо буде встановлено, що правочин суперечить правам та інтересам дитини, звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує або обмежує права та інтереси дитини щодо жилого приміщення, порушує гарантії збереження права дитини на житло.
Згідно з п. 66 постанови КМУ «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини» від 24 вересня 2008 р. № 866 служба у справах дітей за місцем знаходження майна надає консультації громадянам з питань підготовки необхідних документів щодо відчуження майна дитини.
Для відчуження майна дитини батьки, опікуни або піклувальники подають зазначеній службі такі документи:
1) заяву кожного з батьків (опікунів, піклувальників);
2) копію паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, паспортного документа іноземця;
3) копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (у разі наявності);
4) документ, що підтверджує право власності (користування) дитини на відчужуване майно;
5) витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, виданий відповідно до законодавства;
6) копію свідоцтва про народження дитини;
7) довідку з місця проживання, про склад сім’ї та реєстрацію або витяг з домової книги;
8) копію рішення про встановлення опіки над дитиною (для опікунів, піклувальників);
9) копію рішення про встановлення опіки над майном дитини (для опікунів, піклувальників);
10) копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу між батьками дитини (у разі наявності).
У разі виїзду сім’ї на постійне місце проживання за кордон до зазначених документів додається довідка (відділу) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб за місцем реєстрації сім’ї.
Якщо під час перевірки буде виявлено, що цей правочин суперечить правам та інтересам дитини, орган опіки та піклування відмовить у наданні дозволу.
Варто зазначити, що сам по собі факт відсутності обов'язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення правочину не є безумовною підставою для визнання його недійсним. Важливим є лише факт порушення прав і інтересів неповнолітнього.
Відчужуючи майно неповнолітньої особи, батьки (законні представники) повинні забезпечити таку особу іншим житлом, яке повинно відповідати певним вимогам.
По-перше, розмір частки на право власності має бути рівноцінним.
По-друге, житло повинно бути придатним для експлуатації.
По-третє, у помешканні повинні бути належні умови для проживання.
Лише за умови одночасного дотримання цих вимог орган опіки та піклування надає згоду на продаж нерухомості.
Таким чином, батьки зобов’язанні придбати дитині рівноцінне житло (або частку).
Нотаріус має право посвідчувати правочини щодо відчуження нерухомості, яка належить неповнолітнім винятково за наявності згоди органу опіки та піклування.
Якщо цієї умови не дотримано, то такий правочин може бути визнаний судом недійсним відповідно до ч. 6 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу.
Передбачене ст. 177 CК України, ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» положення про необхідність отримання попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення батьками договору щодо майна, право на яке має дитина, спрямоване на захист майнових прав дітей, тому підставою для визнання недійсним договору щодо майна, право на яке має дитина, за позовом її батьків є порушення майнових прав дитини внаслідок укладення такого договору, а не сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення такого договору (див. правовий висновок, висловлений в постановах Верховного Суду України від 20 січня 2016 р. у справі № 6-2940ц15 та від 10 лютого 2016 р. № 6-3005цс15, а також постанову Верховного Суду у постанові від 29 липня 2020 р. по справі № 202/3914/17).
Нотаріальне посвідчення договорів, які стосуються об’єктів нерухомого майна та укладаються за участю дитини, є обов’язковим.
Отже, як вбачається з вищенаведеного, для вирішення питання стосовно продажу нерухомого майна, права на яке мають неповнолітні, доцільно отримати послуги адвоката або слушну порада юриста.
Юридичний сервіс «Консультант» надає всі види юридичних послуг у тому числі і юридичні послуги онлайн. Спеціалісти нашого сервісу складуть правовий аналіз ситуації та допоможуть провести судовий процес при необхідності, відновити порушене право, тощо.
