Дата публікації: 18.06.2023
Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.
Впродовж ведення господарської діяльності підприємці нерідко зіхтовхуються з порушенням своїх прав та інтересів з боку контрагентів, державних органів, органів місцевого самоврядування - все це значно ускладнює ведення бізнесу та унеможливлює його розвиток.
Варто зазначити, що спори, які виникають між суб'єктами господарювання мають свої особливості та є набагато складнішими з поміж інших, тому важливим є залученя професійного юриста, щj значно підвищує вірогідність позитивного вирішення спору.
Законодавством передбачається перелік засобів за допомогою яких можна реалізувати цей захист:
- Застосування санкцій різного характеру.
- Визнання актів огранів державної влади недійсними.
- Стягнення боргу з контрагентів.
- Встановлення, зміна або припинення господарських правовідносин .
- Визнання недійсними операцій у сфері господарювання.
Успішність застосування вищезазначених засобів залежить від наявності підстав та доказів порушеного права.
- Слід зазначити, що більшість спорів, що виникають між суб'єтами можна вирішувати як на досудовому, так і в судовому порядку в рамках господарського судочинства.
- Досудове врегулювання спору повинно бути направлено на повідомлння про скоєне правовопорушення, особі яка його вчинила та усунення спірної ситуації.
- Згідно з ст. 222 ГКУ передбачається подання претензії до свого контрагента з метою врегулювання спору та припинення порушення прав.
- Нерідко порушники ігнорують подібні методи досудового вирішення спору, а отже виникає необхідність звертатися до суду.
- Детального висвітлення потребує саме судовий порядок, адже передбачає значно більші зусилля та витрати задля отримання позитивного результату.
Стадії захисту прав та інтересів в судовому порядку:
Захист інтересів бізнесу в рамках господарського судочинства поділяється на наступні стадії:
- вибір підсудності,
- складання позову,
- підготовче провадження,
- судовий розгляд в суді першої інстанції,
- а за потреби апеляційний перегляд
- та касаційне оскарження.
Згідно з ст. 4 ГПК право на звернення до господарського суду мають юридичні особи, фізичні особи - підприємці, фізичні особи, органи державної влади та місцевого самоврядування.
- Господарське судочинство здійснюється в рамках наказного та позовного провадженння.
- Наказне провадження є актуальним у тому випадку якщо відсутній спір про право, але є грубе порушення норм договору чи закону, а отже вимагає стягннння грошових сум.
- Варто зазначити, що основною формою судового правадження при вирішенні господарських спорів є позовне провадження.
Позов - це основний процесуальний документ, яким порушують справу.
- В ньому повинен міститись короткий опис обставин справи, зміст позовних вимог, визначена ціна, а також описуються застосовані способи досудового вирішення спору та додаються всі необхідні документи, що підтверджують викладене в позові ( ст. 162 ГПК).
- Позовна заява подається в місцевий господарський суд за місцеперебуванням юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
- Важливою деталлю є те, що для вирішення господарських спорів встановлюється загальна позовна давність строком на 3 роки, але в деяких випадках, наприклад поставка товарів неналежної якості, неналежна якость виконаних робіт - застосовується спеціальна позовна давність строком у 6 місяців.
Відповідно до ст. 20 ГПК визначено перелік справ, що розглядаються в рамках господарського судочинства. а саме:
- справи, що виникають при зміні, розірвання і виконанні правочинів;
- справи щодо приватизації майна;
- ті, що пов'язані з корпоративними відносинами:
- справи щодо права власності, банкрутства, оскарження актів - тобто спори, які виникають між субєктами госоподарювання під час підприємницької діяльності.
Протягом п'яти днів з дня подачі позовної заяви, суд приймає рішення щодо відкриття провадження, про що зазначає у відповідній ухвалі. Наступною є стадія підготовчого провадження метою якого є визначення прадмета спору, встановлення всіх обставн справи або укладення мирової угоди між сторонами, тобто вього того, що забезпечить ефективний та законний розгляд справи.
Варто зазначити і про строки розгляду справи, що залежить від форми провадження: наказне - 5 днів з моменту внесення заяви; спрощене - не більше 60 днів з дня відкриття провадження; загальне позовне - не більше 60 днів з дня відкриття провадження, але можливістю подовження максимум на 30 днів.
Оскарження рішення суду:
У випадку, коли одна із сторін не згодна з рішенням суду першої інстанції є можливість апеляційного перегляду судового рішення або ухвали.
- Згідно з ст. 256 ГПК апеляційну скаргу на рішення суду можна подати у двадцятиденний строк, а на ухвалу - протягом десяти днів.
- В апеляційній скарзі потрібно повною мірою описати предмет звернення, тобто те, що саме заявник вважає незаконним чи необґрунтованим в рішенні суду.
- Передбачається досліження нових доказів, що не були встановлені під час попереднього судового розгляду.
- Якщо ж під час апеляційної інстанції не виправили порушення норм матеріального права, або інших помилок суду, то у сторін є можливість подання касаційної скарги ( ст. 287 ГПК).
- Така скарга подається безпосередньо до касаційного суду впродовж 20 днів з дня отимання рішення суду.
Отже, захист інтересів бізнесу у суді в рамках господарського судочинства предбачає складний процес, що вимагає професійної допомоги адвоката, який здійснюватиме збір всіх необхідних доказів порушеного права, визначить підсудність справи, та належним чином обгрунтує і висловить позицію позивача під час судового розгляду.
