Дата публікації: 19.06.2023
Працюю юристом з 2015 року.
Статистика розлучень в сьогоднішній буденності є дуже високою. Морально важким запитанням після розлучення батьків є те, з ким проживатиме неповнолітня дитина.
- В суспільстві вирують дві думки щодо цього запитання. Одна з них – те, що краще, щоб дитина залишилась з мамою, а інша – з батьком, оскільки він має більше матеріальних можливостей.
- Законодавством визначено, що матір та батько мають рівні права стосовно виховання та опікою над своєю дитиною. Юридична практика не застосовує поняття «ділення дитини», а вирішує питання визначення її майбутнього місця проживання, а також умов виховання.
- У батьків може виникнути запитання чи можна, щоб одна дитина проживала з мамою, а інша з татом? Законодавство не передбачає заборон щодо такого способу виховання.
- Якщо виникає спір про місце проживання спільної дитини, то звертається увага на відношення батьків до своїх обов’язків, а також ставлення дитини до кожного з них, її фізичний стан та інші обставини.
При цьому згідно зі Сімейним кодексом місце де буде проживати дитина, якій ще не виповнилось десять років, встановлюється за домовленістю батька та матері.
- Якщо дитині вже виповнилось десять років, то місце проживання встановлюється за її згодою, а також домовленістю матері та батька. В тому випадку, коли батьки не живуть разом, і дитині є чотирнадцять років, то вона може самостійно вирішити де бажає проживати.
- Практика показує, що після розлучення, здебільшого дитина залишається жити з мамою, при цьому тато не проти. Законодавством передбачена можливість укладення договору батьками щодо виконання їх обов’язків та реалізацію прав тією зі сторін, яка не проживає з дитиною. Такий різновид договору є хорошим варіантом врегулювання проблеми.
- Предметом договору є встановлення місце проживання та умови щодо виховання дитини. Формою такого договору є письмова, крім того, він нотаріально засвідчується.
Доволі часто батьки не можуть домовитись між собою щодо місця проживання дитини. Вже в такому випадку виникає необхідність звернутися в суд. Під час судового розгляду суд враховує інтереси лише дитини.
Для того, щоб звернутися в суд треба написати позовну заяву та зібрати пакет документів. При цьому кожен з батьків повинен обґрунтувати свою можливість створення найкращих умов для дитини.
- Суд вивчає матеріали справи та бере до уваги низку чинників: відношення дитини, якій понад десять років щодо даної ситуації, чи хоче тато залишитися з дитиною, чи має він можливість її забезпечувати, чи хоче дитина жити з татом. Зрозуміло, що якщо тато дитини не цікавився її життям ще до розлучення, то суд не прийме позитивне рішення на його користь.
- Судом встановлюється стан батьків чи не зловживають алкогольними напоями, наркотичними засобами, чи не грають в азартних іграх. Крім цього, звертається увага на те, який спосіб життя вони ведуть. Береться також до уваги, матеріальне становище кожного з батьків для забезпечення належних умов у розвитку дитини.
- В судовому розгляді справи беруть участь органи опіки та піклування. Представник опіки вивчає в яких умовах проживає дитина та батьки. Органом опіки складається висновок щодо місця проживання дитини. Висновок відіграє важливу роль в розгляді таких справ. Іноді можливим є призначення судом психологічної експертизи.
