Детальніше
юрист, 23-річний досвід роботи у сфері примусового виконання.
АФІДЕВІТ: ЩО ЦЕ ТА ЯК ЙОГО ОФОРМИТИ
Складання афідевіту, який є письмовою заявою про наявність чи відсутність певних юридично значущих фактів чи подій, належить до компетенції як державних, так і приватних нотаріусів.
Статтею 34 Закону України «Про нотаріат» визначено різні нотаріальні дії, які можуть вчиняти нотаріуси, однією з яких є перевірка справжності підпису на документах. Нотаріальне посвідчення підписів на документах здійснюється нотаріусами, крім випадків, коли нотаріальне посвідчення є обов'язковим згідно із законом або за бажанням сторін. Важливо зазначити, що коли нотаріуси перевіряють справжність підпису, вони не засвідчують достовірність інформації, що міститься в документі; їх роль полягає виключно в тому, щоб підтвердити, що підпис дійсно зроблено зазначеною особою.
До компетенції нотаріусів не входить засвідчення підпису фізичної особи на документі, який містить твердження щодо конкретних обставин, таких як народження, одруження, смерть, хвороба, інвалідність, право власності на майно. Засвідчувати такі підписи має право лише відповідний державний орган. Однак, якщо документ призначений для подання до компетентних органів іншої держави, справжність підпису може бути засвідчена.
У деяких юрисдикціях обов’язковим є додавання підтверджуючих документів (таких як листи, фотографії, квитанції, сертифікати, виписки тощо) разом із письмовими заявами під присягою, щоб обґрунтувати претензії, зроблені в цих заявах.
Документи, які є підтвердженням відомостей, викладених у афідевіті, надійно прикріплюються до лицьового боку афідевіту. Важливо зазначити, що посвідчувальний напис, який робиться нотаріусом на посвідченні, регулюється наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5. Цим наказом, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2010 за № 1318/18613, встановлено Правила ведення нотаріального діловодства. Ці правила містять окремі форми посвідчувальних написів, а саме №№ 64-68, для перевірки справжності підписів на документах та справжності підписів на афідевітах з додатками.
Важливо згадати про включення заявок у сертифікаційний лист. Для підтвердження дійсності підпису на посвідченні особам необхідно подати заяву до державної нотаріальної контори або до приватного нотаріуса. Вони також повинні надати документ, що посвідчує особу, наприклад, паспорт громадянина України або інший документ, визначений Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що посвідчують громадянство України чи її спеціальний статус». Крім того, підтверджуючі документи, такі як листи, фотографії, квитанції, сертифікати та виписки, повинні бути включені та додані до афідевіту.
Щоб переконатися в дійсності підпису, фізичні особи повинні внести плату за засвідчення. Якщо посвідчення проводиться приватним нотаріусом, розмір плати визначається за взаємною згодою. Проте державні нотаріуси зобов'язані сплачувати державне мито за вчинення нотаріальних дій, а також можуть стягувати плату за додаткові юридичні та технічні послуги, не пов'язані з самими нотаріальними діями.
Важливо знати, що офіційні документи, такі як афідевіт, складені в межах України, повинні пройти процес легалізації, щоб бути дійсними та визнаватися в інших країнах.
Отже, як вбачається з вищенаведеного, для того щоб скористатись афідевітом , доцільно отримати послуги адвоката або слушну порада юриста.
Юридичний сервіс «Консультант» надає всі види юридичних послуг у тому числі і юридичні послуги онлайн. Спеціалісти нашого сервісу складуть правовий аналіз ситуації для визначення порядку отримання спадщини за кордоном та допоможуть зібрати необхідні документи та при необхідності супроводять судовий процес.