Закінчую перший курс Державного університету економіки і технологій, на юридичному факультеті. Вже рік консультую клієнтів юридичної клініки, що створена на базі університету. Беру активну участь у проходженні курсів з саморозвитку та підвищення професійного рівня юристів. Прагну постійно опановувати нові знання та закріпляти їх на практиці.
Колекторські компанії - це юридично особи, що включені до Реєстру колекторських компаній та на підставі договору здійснюють врегулювання питань повернення заборгованостей в якості кредитора.
- Якщо боржник не виконує свої договірні забов’язання у встановлені строки, то кредитор має можливість передати своє право вимоги до колекторської компанії з метою задоволення своїх вимог (ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування»).
- Варто зазначити, що колекторська компанія набуває свого юридичного значення тільки у разі внесення відомостей про неї у відповідний реєстр - це дає можливість боржнику пересвідчитися в тому, чи існує взагалі право на врегулювання простроченої заборгованості.
Підстави для здійснення колекторської діяльності:
- Договір доручення - це угода, що дозволяє певній особі від імені іншої особи вчиняти певні юридичні дії. Предмет такого договору повинен включати в себе виключно правомірні дії та вважається укладеним з моменту досягнення згоди щодо всіх його істотних умов. Повірений має право на плату за дії, що передбачені таким договором. Отже, коли кредитор укладає договір доручення з колекторською компанією, це означає, що права якими був наділений кредитор повною мірою або частково переходить до колекторської компанії. Варто зазначити, що первісний кредиток забов’язаний повідомити про факт передачі прав боржнику, а якщо цього не сталося то виконання забов’язання боржником новому кредитору не має обов’язкового характеру ( ст. 517 ЦКУ).
- Відступлення права вимоги - це також є однією з підстав колекторської діяльності, що укладається у вигляді договору. Передбачається заміна кредитора, а отже передача прав вимоги колекторський компанії. Передача прав може проводитися без згоди на це боржника.
- Договір факторингу - укладається між фактором та клієнтом та передбачає, що фактор (колекторська компанія) передає грошові кошти до клієнта (первісного кредитора) за певну плату, а клієнт забов’язаний передати право вимоги фактору. Якщо ж боржник домовився з кредитором про заборону відступлення права вимоги за договором факторингу, то відповідно до ст. 1080 ЦКУ кредитор має право не дивлячись на заборону здійснювати передачу прав, але не звільняється від відповідальності за порушення умов договору.
Отже, перше, що слід встановити при взаємодії з колекторськими компаніями, це наявність підстав, тобто правочинів на основі яких виникають їх повноваження а також слід перевірити наявність компанії, яка звернулася до боржника, у реєстрі колекторських компаній.
Захист від колекторів у досудовому порядоку:
- Під час здійснення свої повноважень щодо врегулювання повернення заборгованості колекторські компанії досить часто користуються незаконними інструментами та вчиняють дії, що мають склад кримінального правопорушення.
- Одним із найросповсюдженіших інструментів є порушення недоторканності приватного життя, тобто збір та розповсюдження інформації про боржника без його згоди.
- Цю проблему можна вирішити як у досудовому порядку, так і шляхом звернення до суду в рамках кримінального судочинства.
- Досудовий спосіб передбачає звернення зі скаргами до уповноважених органів та Національного банку України, адже саме вони забов’язані здійснювати нагляд за додержанням законних та етичних норм при взаємодії з божниками ( ст. 26 ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості»).
- У відповідь на скаргу до Національного банку України, він вповноважений призупинити діяльність колекторської компанії. накласти штраф, вилучити відомості з реєстру, або ж тимчасово відкликати ліцензію.
Судовий порядок вирішення спору:
Колектори не забов’язані примусово змушувати боржника виконувати договірне забов’язання, а тільки інформувати особу про наявність заборгованості. Якщо ж боржник зіштовхнувся з вимаганням, примушуванням до виконання забов’язань і засоби досудового врегулювання спору не дали належних результатів, потрібно звертатися до суду з позовом. В такому випадку слід зібрати якомога більше доказів порушеного права ( записи телефонних розмов, листи з погрозами) та належним чином викласти обставини справи у позові. Боржник у судовому порядку може вимагати обгрунтування заборгованості та відповідальності щодо порушення його прав та інтересів.
При вирішенні спору з колекторською компанією велике значення має юридична послуга антиколектор, адже такий вид відносин досить часто супроводжуються правопорушеннями та вимагає правової оцінки ситуації. Адвокат антиколектор - це фахівець, що забезпечить захист боржників від колекторів врегулювання спору з точки зору законності, а у разі порушення прав боржника, настання юридичної відповідальності.
