Детальніше
Дата публікації: 25.06.2023
Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.
Однією із підстав процесу спадкування є введення у дію складеного спадкодавцем заповіту.
Заповіт - це документ, який складається дієздатною особою і предмет якого становить розпорядження належним йому майном на випадок смерті.
Законодавством передбачена форма складення заповіту, а саме:
- він повинен містити у собі дату,
- місце укладання та підпис заповідача.
Вкрай важливим є той факт, що заповіт вважається дійсним тільки за умови нотаріального посвідчення. Укладення заповіту повинно здійснюватися виключно заповідачем особисто. Згідно зі ст. 1235 ЦКУ заповідач може включати до заповіту фізичних осіб без яких-небудь обмежень незалежно від факту сумісного проживання чи родинних зв'язків. Законодавством встановлюється перелік осіб, що мають обов'язкову частку від спадщини, тобто повинні включатися до заповіту: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні, непрацездатна вдова та батьки заповідача спадкують частку від спадщини не в залежності від факту внесення їх до заповіту (ст. 1241 ЦКУ). Юридична практика та законодавство виділяє наступні види заповітів: заповіт з умовою; заповіт подружжя, та секретний заповіт.
- Заповіт з умовою - це один із різновидів заповіту в якому окрім визначення спадкоємців міститься умова, виконання якої буде свідчити про факт відкриття спадщини. Загальні вимоги щодо оформлення такого заповіту: умова повинна бути чітко вираженою, умова повинна існувати на час відкриття спадщини та відповідати моральним та правовим принципам. Якщо виконання умови, прописаної у заповіті, неможливо підтвердити документально, т у спадкоємця є можливість довести факт виконання шляхом звернення до суду. В такому випадку рішення суду буде вагомим аргументом у процесі прийняття спадщини.
- Заповіт подружжя - окремий вид заповіту, який передбачає можливість складення заповіту чоловіком та дружиною, шлюб яких офіційно зареєстровано, щодо майна, яке належить їм на праві сумісної власності. Такий заповіт може втратити свою чинність у випадку смерті одного із подружжя з подальшою забороною на відчуження майна яке було предметом заповіту. Також втрата чинності може настати у випадку розірвання шлюбу. Перевагою такого заповіту є захист прав того з подружжя, який пережив іншого та унеможливить зазіхання на спільне майно зі сторони інших спадкоємців. Серед вагомих недоліків можна виділити наступні: неможливість відчужувати майно, обмеженість спадкових прав інших спадкоємців та неможливість зміни змісту заповіту.
- Секретний заповіт - це окремий вид заповітів, що відрізняється від інших формою подачі до нотаріусу з метою подальшого посвідчення. Такий заповіт повинен подаватися нотаріусу особисто заповідачем у заклеєному конверті з підписом особи, яка його склала. Не відкриваючи конверта, нотаріус ставить посвідчувальний напис та печатку і вкладає посвідчене в інший конверт, що також опечатується.Секретний заповіт потребує певних умов зберігання недотримання яких спричиняє недійсність такого правочину. Вже після смерті заповідача, зміст заповіту оголошується в присутності спадкоємців та двох свідків. Згідно зі ст 1250 ЦКУ процес оголошення заповіту вимагає складення відповідного протоколу.
Процес оформлення спадщини в Україні включає в себе декілька складових.
По-перше, вступ у спадщину - це успадковування частки майна, що зазначена у заповіті, або встановлена законом.
- Законодавство передбачає можливість оформити вступ у спадщину за заповітом, за законом, за письмовою заявою та автоматично.
- Строк, для прийняття спадщини становить 6 місяців, з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦКУ).
По-друге, важливим є отримання свідоцтва про право на спадщину - процесуальний нотаріальнй акт, що свідчить про перехід права власності та видається після подачі відповідної заяви.
- Заява подається до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
- Заключним етапом є реєстрація права на спадщину, що здійснюється шляхом подачі заяви до нотаріуса та результатом є внесення відомостей до Державного реєстру рехових прав на нерухоме майно.
Отже, укладення заповіту - це вкрай важливий етап у процесі спадкування, адже відповідно до нього буде розподілятися майно заповідача між спадкоємцями. Нерідко для вирішення питань зі спадкуванням укладають довіреність на оформлення спадщини з кваліфікованим юристом, що допомагає уникнути порушення правових норм при укладанні заповіту, посвідченні нотаріусом та прийнятті спадщини. Саме досвідчений юрист з оформлення спадщини може встановити необхідний вид заповіту, виходячи з особливостей кожної ситуації, визначити перелік необхідних документів для процесу спадкування, а у випадку неузгодженостей між спадкоємцями, знайти правильне та ефективне рішенння.
