Дата публікації: 30.05.2024
юрист, 23-річний досвід роботи у сфері примусового виконання.
Звернення до суду через судову систему є законним способом для осіб відшкодувати моральну шкоду, завдану неправомірними діями.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України фізичні особи мають можливість звернутись із вимогою про відшкодування моральної (немайнової) шкоди як засобу захисту своїх особистих немайнових або майнових прав та інтересів.
Хоча в національному законодавстві немає чіткого визначення поняття «моральна шкода», у судовій практиці з’явилися різні його тлумачення.
Пленум Верховного Суду України в постанові від 31.03.95 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначає немайнові збитки як такі, що завдані моральною або фізичною шкодою. страждання або будь-які інші негативні події, спричинені незаконними діями чи бездіяльністю фізичних чи юридичних осіб.
Страждання, які відчуває особа, будь то фізичні чи психічні, можуть мати згубний вплив на її здатність слідувати своїм особистим звичкам і бажанням. Це також може призвести до погіршення їхніх стосунків з іншими та призвести до різних негативних моральних наслідків. Це розуміння підтверджується рішенням, ухваленим Великою Палатою Верховного Суду від 15 грудня 2020 року за номером 752/17832/14-c.
Компенсація нематеріальної шкоди має важливе значення в будь-якому випадку, коли вона виникає, оскільки порушення прав особи гарантує право на компенсацію моральної шкоди, незалежно від конкретного законодавства. Ця точка зору узгоджується з підходом Європейського суду з прав людини, що було продемонстровано у справі «Новоселецький проти України» (заява № 47148/99), де рішення від 22 лютого 2005 року ще більше підкріпило цю позицію.
Нижче наведено основні елементи, які беруть участь у процесі вимагання компенсації моральної шкоди:
-на відміну від майнової шкоди, яка передбачає знищення або втрату фізичного майна, моральна шкода має не грошовий характер. Його вартість не можна точно виміряти грошима.
- визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує різні фактори для оцінки заподіяної шкоди.
- оцінюючи страждання, яких зазнала особа, суд бере до уваги такі фактори, як ступінь і тривалість душевних страждань, фізичного дискомфорту, шкоди репутації та власної гідності та будь-які інші несприятливі наслідки, яких зазнала дана особа.
- у випадках навмисного заподіяння шкоди або крайньої недбалості відповідальність за завдані збитки лежить виключно на винній особі, і серйозність збитку може зростати.
- суд має право зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої особою, з урахуванням її матеріального та соціального становища, якщо шкода не заподіяна кримінальним правопорушенням.
- з метою справедливого вирішення справи суд має право врахувати інші обставини, що мають значення. Суд визначає грошову компенсацію, яка надається у грошовій формі.
Компенсація моральної шкоди надається незалежно від будь-якої майнової шкоди, гарантуючи, що для компенсації не потрібно покладатися на майнову шкоду.
Що стосується судового оскарження, то загальний строк позовної давності для відшкодування моральної шкоди встановлено у три роки.
Для того, щоб точно розрахувати моральну шкоду, необхідно враховувати існуючий судовий прецедент.
У постанові у справі №372/1652/18, винесеній Верховним Судом України від 09.11.2022 встановлено, що навіть якщо психолог не має процесуального статусу спеціаліста чи експерта згідно з Кодексом, Кримінального процесу України, їх висновок все ще може розглядатися як письмовий доказ у судочинстві. Це особливо стосується тих випадків, коли висновок психолога містить важливу інформацію щодо відповідних обставин, зокрема стосовно страждань, яких зазнали жертви. Важливо зазначити, що суди попередніх інстанцій не можуть бути звинувачені в тому, що вони не врахували душевних та психічних страждань, на які вказали психологи у відповідних висновках. Визначення розміру грошової компенсації моральної шкоди належить до компетенції суду, а не визначається виключно висновком психолога.
Суддя може використати цей висновок як точку відліку, щоб оцінити ступінь як фізичних, так і психічних страждань, які зазнала жертва, а також будь-яке зниження її здібностей або втрату здатності реалізувати свій потенціал. Крім того, слід брати до уваги інші відповідні фактори, такі як потенційна грошова вартість страждань. Тим не менш, остаточно суддя несе відповідальність за визначення належної суми компенсації, навіть якщо точки зору психолога немає, дотримуючись принципів справедливості та справедливості.
ЄСПЛ визнав, що національні суди краще оснащені для визначення наявності та розміру матеріальної шкоди у справах, які передбачають компенсацію. Однак щодо моральної шкоди ситуація інша. Існує цілком обґрунтована презумпція, яку можна оскаржити, що тривале судове провадження призведе до компенсації моральної шкоди (Скордіно проти Італії, заява № 36813/97, пункти 203-204, та Вассерман проти Росії, заява № 21071/05, пункт 50). Суд вважає цю презумпцію особливо незаперечною у випадках, коли держава надмірно затримує виконання рішення, винесеного проти неї. Це пов’язано з тим, що невиконання державою свого зобов’язання щодо повернення боргу після успішного завершення судового процесу, безсумнівно, викличе у заявника відчуття відчаю.
Європейський суд з прав людини створив прецедент, коли презюмується, що заявник має право на отримання компенсації моральної шкоди у випадках, коли остаточне рішення надмірно затягується і винна держава.
Звернення до суду через судову систему є законним засобом відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок несправедливих дій.
Юридичний сервіс «Консультант» підбере юриста чи адвоката, що проведе правовий аналіз ситуації, сформує позовну заяву з поставленого питання, а також допоможе у зборі доказової бази для найефективнішого вирішення питання. Спеціалісти сервісу супроводять судовий процес від початка до виконання судового рішення. Також нададуть консультацію та допоможуть у вирішення таких питань як: підготовка мирової угоди з кредитором, зняття арешту з нерухомості, банкрутство фізичної особи, зменшення боргу, та інше.
