Розірвання шлюбу — це важке випробування для колись щасливого подружжя, але найважче дітям, особливо, коли справа доходить до визначення місця проживання дитини. Після розлучення батьки на емоціях і часто не знаходять спільну мову, вони можуть домовитися та укласти договір про визначення місця проживання дитини зразок надасть адвокат або знадобиться рішення суду про визначення місця проживання дитини з батьком або матір'ю.
Судове рішення про визначення місця проживання дитини не рідкість, подібні справи складають чималий відсоток від всіх сімейних справ. При цьому варто звернутися до адвоката, навіть якщо йдеться про договір про визначення місця проживання дитини, підписаний в досудовому порядку. Варто обирати досвідченого адвоката, адже навіть визначення місця проживання дитини за відсутності спору наповнене емоціями та складне з погляду моралі. Крім того, адвокат буде представляти інтереси в суді, так буде більше шансів на задоволення позову, адже батьки часто переходять на особистості прямо під час судового засідання.
Позов про визначення місця проживання дитини
В першу чергу слід розуміти, що дає визначення місця проживання дитини. Це дуже важливий крок, адже вирішення впливає на суму аліментів, встановлення графіку зустрічей з іншим з батьків, а також визначення місця проживання дитини для виїзду за кордон на відпочинок або лікування.
Позовна заява про визначення місця проживання дитини повинна мати чітко сформовані вимоги. Важливо розуміти, що визначення місця проживання дитини при розірванні шлюбу має на увазі не встановлення населеного пункту чи адреси, а саме особу з якою проживатиме дитина.
При цьому в позовній заяві потрібно додатково вказати, що буде визначення місця проживання дитини органом опіки та піклування як третьої особи.
Які докази потрібно надати, щоб визначити місце проживання дитини
Для визначення місце проживання дитини з батьком чи матір'ю, потрібно надати чимало доказів:
- Висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини. Такий документ є досить важливими фактором при прийнятті рішення. При цьому якщо дивитися на висновок про визначення місця проживання дитини зразок, то зрозуміло, що в ньому повинна бути мотивувальна частина, тобто встановлений причинно-наслідковий зв'язок між викладом обставин та рекомендацією про доцільність чи недоцільність проживання дитини з одним із батьків.
- Покази свідків. Свідки мають підтвердити відповідальне чи невідповідальне ставлення батьків до дитини.
- Характеристики. Рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини — вагомий аргумент, але не менш важливо взяти характеристики з місця роботи, з місця навчання дитини, гуртків, з лікарні чи поліклініки. В таких документах має бути вказано, хто з батьків піклується про дитину, відводить на гуртки, ходить на батьківські збори і т.д;
- Медичні довідки. Рішення суду про визначення місця проживання дитини приймається з врахуванням стану здоров'я батьків та дитини. Якщо, наприклад, один з батьків хворіє на важку хворобу, яка може заважати виконувати батьківські обов'язки, то з великою ймовірністю суд довірить проживання дитину іншому з батьків.
- Довідка про доходи. Також можуть знадобитися документи про відсутність боргу за виплату аліментів. Суд зазвичай враховує матеріальне становище, часто визначення місця проживання дитини з батьком судова практика це доводить, базується на достатку.
- Акт обстеження житлово-побутових умов та документи, які підтверджують право власності на житло. Позовна заява про визначення місця проживання дитини зразок з матір'ю чи батьком передбачає також надання документа про умови для дитини. Зазвичай більше шансів є у того, хто володіє власним помешканням.
- Думка дитини. Неважливо, йдеться про визначення місця проживання дитини для виїзду за кордон чи проживання в Україні, суд враховує думку дітей. Діти у віці від 10 до 14 років можуть розповісти про ставлення до батьків та вказати, з ким хоче проживати. З 14 років дитина вправі самостійно обирати місце проживання. Тому позовна заява про визначення місця проживання дитини з матір ю може доповнюватися іншими документами, які будуть доводити сприятливі чи несприятливі умови проживання з одним з батьків.
Виконання судового рішення про визначення місця проживання дитини
Іноді із виконанням рішення виникають проблеми, якщо йдеться про визначення місця проживання дитини судова практика лише доводить це. Державний виконавець не може застосувати силу до дитини. Відповідно, небажання відповідача віддавати дитину лише карається штрафами. Також значні труднощі можуть виникнути, якщо одна зі сторін виїхала з дитиною за кордон. При цьому з погляду Кримінального кодексу викрадення власної дитини не є злочином, в такому разі можна лише подати позов до суду про повернення дитини та вимагати відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
