юрист, 23-річний досвід роботи у сфері примусового виконання.
Колекторська антифундаментальні принципи.
Часті випадки великої заборгованості перед банками, а також свідомі зловживання з боку позичальників спонукають банки, інші фінансові установи чи кредиторів шукати ефективні методи вирішення проблемних кредитів. Однією з них є участь колекторів, на які покладено першочергову роль змусити боржника сплатити борг. Важливо відзначити, що кредитори звертаються до послуг колекторів в першу чергу в самих крайніх випадках, коли очевидно, що між боржником і кредитором немає взаємовигідної угоди.
Як правило, участь колекторів є вигідною, оскільки їх участь зменшує грошові втрати фінансових установ через безнадійні кредити, а разом із потенційною комунікацією з колекторами це вже є вагомим мотиваційним фактором для багатьох повернути борг вчасно. .
Однак їхні дії за відсутності формального правового регулювання наразі можна охарактеризувати як неінтуїтивні та частково законні (а іноді й незаконні). Такі ситуації дозволять розв’язати руки колекціонерам, що іноді змушуватиме їх перегинати палицю заради досягнення бажаного результату. Інші випадки пов’язані з тим, що вони діяли неправильно, змушуючи людей виплачувати фальшиві борги, пов’язані з злочинцями з кредитних карток.
У випадках, коли це відбувається, важливо протистояти колекторам.
Будь-яка вимога про сплату боргу повинна мати юридичне підтвердження: укладення юридично оформленого кредитного договору та наявність боргу (дефолт боржника). Як правило, позов повинен подати кредитор, але кредитори часто залучають третіх осіб, зокрема колекторів. Партнерство банку чи іншої фінансової установи з керуючим боргом може набувати кількох інституційних і правових форм (додаткову інформацію про них див. у розділі «Як банку належним чином оформити свою співпрацю з керуючим боргом»). Незалежно від обраної форми співпраці, колектор повинен мати необхідні повноваження для спілкування з позичальником і вчинення будь-яких дій щодо наявної заборгованості.
Однак важливо визнати, що поняття та правовий статус колектора в Україні досі не визначені, як наслідок, поки що немає необхідності обговорювати їхні конкретні права та обов’язки щодо поняття. У зв’язку з цим повноваження колекторів не можуть перевищувати перелік прав і обов’язків боржника за конкретним договором кредиту.
Як наслідок, особи-колектори не мають особливих повноважень (не можуть чинити психологічний чи фізичний тиск на боржника, не можуть обмежувати чи порушувати будь-яким чином його права чи свободи, не можуть застосовувати заходи примусу).
Враховуючи те, що фактично брати участь у стягненні заборгованості тепер може будь-хто, якщо особа називає себе представником кредитора та звертається до боржника, першим і найважливішим кроком є встановлення особи стягувача та оцінка чи володіє він необхідними повноваженнями.
Позичальнику не тільки забороняється брати участь, але він також повинен щодня спілкуватися з колектором, якщо останній не може надати або перевірити причину боргу. У цьому випадку боржнику рекомендується звернутися до фінансової установи або до фізичної особи, з якою було укладено договір позики/кредиту, для з’ясування повноважень стягувача та причини заборгованості.
Навіть якщо заборгованість була погашена в порядку, визначеному ст. У разі заборгованості за цивільним кодексом понад 1500 доларів США (у випадках, коли згода позичальника не потрібна), Боржника необхідно письмово повідомити про зміну особи, якій він повинен сплатити борг. Якщо таке повідомлення не було надіслано боржнику, сплата боргу первісному кредитору не вважалася б порушенням і вважалася б законним виконанням свого боргу. Тобто перераховані кошти будуть зараховані до виплати боргу.
Крім того, співпраця колектора залежить від точного опису колектором своїх повноважень щодо права вимагати сплату боргу.
Якщо колектор говорить про свої повноваження, не маючи жодних документів чи правомірних дій, боржник має законні підстави звернутися до правоохоронних органів з метою стягнення боргу чи інших протиправних дій колектора. Проте законодавче визначення діяльності колекторів та відсутність у них достатніх повноважень не є приводом для позичальників, які нарахували заборгованість, але прострочили її повертати.
Зокрема, одним із найпоширеніших способів стягнення коштів з боржника є психологічний тиск, який включає будь-які телефонні дзвінки в будь-який час доби, відвідини помешкання, погрози та шантаж. Крім того, важливо визнати, що законодавство нікому не надає повноважень впроваджувати ці заходи (навіть для тих, хто прострочив свій борг). У цьому випадку боржник може звернутися до правоохоронних органів з позовом про підозру в скоєнні проти нього злочинів, докази яких виявляються в діях стягувача. Можливе втягнення в хуліганство, порушення приватного життя, зобов'язання виконувати чи не виконувати цивільні закони тощо.
Як засіб доказування протиправності дій колекторів доцільно використовувати ст. 32 Конституції України, яка забороняє втручання в особисте та сімейне життя.
Якщо колектори не обмежуються впливом психології, а обмежуються незаконним проникненням до житла боржників, останні можуть вжити додаткових заходів самозахисту, керуючись ст. 30 Конституції України, які захищають недоторканність житла та забороняють доступ до житла чи інших особистих речей (крім випадків, коли необхідний ухвала суду). Крім того, варто пам’ятати, що згідно з ч. 5 ст. 36 Кримінального кодексу не перевищує необхідного порогу оборони і не тягне за собою кримінальної відповідальності за використання зброї чи інших засобів чи предметів для захисту від насильницького чи незаконного проникнення до житла чи іншого володіння, незалежно від ступеня злочинності. шкоди фізичній особі (Особам).
Перелік можливих правових способів спонукати позичальника сплатити борг колекторам скромний. Як зазначалося раніше, їхні повноваження обмежуються повноваженнями, пов’язаними з боржником у договорі позики/кредиту. Тобто колектори є представниками кредитора за довіреністю або після отримання прав вимоги за іншим договором можуть звернутися до боржника зі скаргою, поговорити з ним або подати до суду, все це варіанти врегулювання заборгованості тощо.
Крім того, важливо не плутати колекторів із виконавцями, які можуть бути як державними, так і приватними. Основними правовими нормами, які спрямовують у своїх діях виконавців, незалежно від характеру їх дій, є закони «Про виконавче провадження» та «Про органи і особу», які регулюють порядок примусового виконання судових рішень та здійснення правосуддя. Основна відмінність виконавців від стягувачів полягає в тому, що останні мають формалізований юридичний опис і порядок діяльності.
Підставою для звернення виконавця до конкретного боржника є виконавчі документи, виключний перелік яких наведено в Законі "Про виконавче провадження". Тобто виконавці вирішують питання стягнення заборгованості вже за наявності виконавчого напису, нотаріального запису тощо щодо боргу. Їх ніколи не будуть називати кредиторами, їхніми агентами, колекторами чи іншими термінами, і вони завжди можуть підтвердити свій правовий статус за допомогою довідки з Міністерства юстиції. Можливості стягнення боргів у виконавців визначаються кримінально-процесуальним законодавством.
Інколи колектори чинять фізичний чи психологічний тиск на боржника, а також на його родину, друзів та співробітників. Мета такого тиску – додатково сприяти позичальнику скорішому поверненню боргу. У цьому випадку особи, які знаходяться поруч з кредитором, але не мають відношення до боргу, можуть звернутися до суду на свій захист, це робиться через тиск, який на них чиниться (наприклад, звернення до правоохоронних органів із заявами про вчинення протиправних дій). дії проти них). Крім того, поведінка колекторів вважається завданою моральною шкодою, грошова оцінка якої вимагається в судовому порядку.
Також колектори можуть запитати про вже сплачений кредит. У цьому випадку позичальник повинен повідомити про це стягувача та надати останньому копії документів, що підтверджують остаточне виконання боргового зобов’язання (наприклад, лист банку про погашення боргу тощо).
Наразі у Верховній Раді на розгляд депутатів зафіксовано декілька законопроектів щодо регулювання статусу та особливостей колекторської діяльності. Це особливо значні проекти. 6417-1 «Про особливості виконання професійних обов’язків щодо сплати простроченої заборгованості», № 2615 «Про захист споживачів від зловживань з боку колекторів» та інші. Однак наразі позичальники можуть скористатися відсутністю регулювання цієї сфери на свою користь, хоча це все одно не звільняє їх від обов’язку відповідально сплачувати свої борги.
Юридичний сервіс «Консультант» надає всі види юридичних послуг у тому числі і юридичні послуги онлайн. Спеціалісти нашого сервісу складуть правовий аналіз ситуації для проведенні процедури санації та допоможуть зібрати необхідні документи та при необхідності супроводять судовий процес.