Закінчую перший курс Державного університету економіки і технологій, на юридичному факультеті. Вже рік консультую клієнтів юридичної клініки, що створена на базі університету. Беру активну участь у проходженні курсів з саморозвитку та підвищення професійного рівня юристів. Прагну постійно опановувати нові знання та закріпляти їх на практиці.
Шлюбний договір – це ефективний спосіб захистити свої майнові права та інтереси у випадку розірвання шлюбу.
- Нажаль такий договір тільки починає набирати свою актуальність і не використовується масово, але той ряд позитивних аспектів, який він в собі має, сприяє його популяризації.
- Загалом такий договір може укладатися особами, що тільки подали заявку на реєстрацію шлюбу, та й подружжям, що вже перебуває тривалий час у шлюбі, адже законом не встановлюється обмежень щодо цього.
- Важливим є те, що законодавством не допускається укладення шлюбного договору, сторони якого не зареєстрували шлюб, але просто проживають однією сім’єю.
- Якщо однією із сторін шлюбного договору є неповнолітня особа, то необхідним є отримання згоди на це її батьків, або ж піклувальників.
- Варто зазначити, що законодавством забороняється одностороння зміна умов договору, але можливим є внесення змін за згодою подружжя.
- За чоловіком та дружиною зберігається право відмовитися від укладеного договору, для чого необхідно подати відповідну заяву до нотаріуса.
Предмет шлюбного договору:
Шлюбний договір може врегульовувати виключно майнові відносини між подружжям, що пов’язані з виникненням певних прав та обов’язків майнового характеру.
Також предметом такого договору можуть бути:
- майнові права та обов’язки подружжя щодо батьківства;
- порядок за яким буде розподілятися майно після розлучення;
- визначення майна, для забезпечення потреб як одного із подружжя, так і дитини; порядок користування житлом;
- право утримання одного із подружжя.
Договір може встановлювати правовий режим майна, що перебуває як у приватній власності (особисте майно одного з подружжя), так і спільній власності.
- Також може встановлюватись правовий режим наступних видів майна: майно, яке подружжя передає для спільного користування сімї; майно, що подароване на весілля.
- Так як шлюбний договір можна віднеси за визначенням до цивільно-правових, на нього будуть розповсюджуватися всі правила та особливості укладення, які властливі саме цивільно-правовим договорам.
- Отже, зміст шлюбного договору не може порушувати моральні засади суспільства та основні принципи цивільного законодавства.
- Варто зазначити, що зміст цивільного договору не може ставити одну із його сторін у невигідне матеріальне становище, адже якщо це обмеження не буде дотримано, договір можна вважати недійсним.
- Також важливою деталлю є те. що шлюбний договір не повинен обмежувати права та інтереси дітей подружжя.
Важливі умови, яких слід дотримуватися при укладенні шлюбного договору:
- Відповідно до ст. 94 СКУ укладенння шлюбного договjру здійснюється у письмовій формі в трьох примірниках та з обов'язковим нотаріальним посвідченням.
- Для укладення договору необхідні наступні документи: документи що посвідчують особу, свідоцтво про шлюб ( у разі укладення договору між подружжям), довідка про подачу заяви до РАЦС.
- Нотаріус перед укладенням договору забов’язаний роз’яснити сторонам договору їх обсяг прав та обов’язків та положення договору.
- Якщо шлюбний договір укладався між подружжям то він набирає чинність з дні нотаріального посвідчення, якщо ж між особами, що тільки реєструватимуть шлюб - з дня його реєстрації.
Розірвання договору та визнання його недійсним:
Законодавством передбачаються випадки за настанням яких, договір буде вважатися недійсним: відсутність нотаріального посвідчення, укладення договору між сторонами, які не мають на це права; обмеження прав та інтересів дитини; укладення договору як результат фізичного або психологічного впливу; значні помилки у змісті договору.
Варто зазначити, що даний правочин повинен вчинятися подружжям особисто, тобто не допускається укладення договору за дорученням.
Згідно зі ст. 102 СКУ розірвати шлюбний договір можна за рішенням суду на вимогу чоловіка або дружини, а однією із підстав є неможливість виконання однією із сторін своїх договірних забов’язань.
