Працюю юристом з 2015 року.
Питання визначення місця де проживатиме дитина після розірвання шлюбу її батьків є доволі актуальним в сімейних відносинах.
Дитина, якій не виповнилось десять років проживатиме за місцем, яке визначили її батьки. Своєю чергою, дитина у віці з десяти до чотирнадцяти років має право брати участь у розв’язання питання щодо того де вона проживатиме. Якщо дитині вже є чотирнадцять років, а її батьки живуть окремо, то вона має право сама вирішити де бажає жити.
Сімейним законодавством надається можливість батькам укласти між собою договір, яким вирішиться питання прав та обов’язків щодо дитини того з батьків хто проживає окремо.
Предмет договору - це встановлення місця де житиме дитина, а також питання її навчання, виховання, що має на меті її розвиток. Форма такого договору – письмова. Він підлягає нотаріальному засвідченню.
Доволі часто виникають ситуації коли батьки, які не живуть разом не можуть домовитись про те з ким житиме дитина. В таких випадках такі питання буде вирішувати органи опіки.
З метою вирішення конфлікту органом опіки треба звернутись до виконавчого органу місцевої ради. Своєю чергою відповідний орган призначає засідання, викликає батьків, проводить бесіду, оцінює всі обставини та виносить рішення.
Для того, щоб вирішити спір, мати або тато дитини подає органу опіки такі документи:
- Заява.
- Копія паспорта.
- Довідка про місце проживання.
- Копія свідоцтва щодо народження дитини.
- Довідка про виплату аліментів.
Зазвичай комісія засідає не менше одного разу в місяць.
Варто звернути увагу на те, що один з батьків має право звернутись в суд для того, щоб встановити місце проживання дитини. Для цього подається позовна заява з пакетом документів. Щоб рішення було позитивним, до заяви треба подати факти, що підтверджує:
- Серйозне ставлення батька або матір до своїх обов’язків.
- Фізичний стан одного з батьків, того який житиме з дитиною.
- Фінансовий стан одного з батьків, того який житиме з дитиною.
- Підтвердження можливості забезпечити належні умови для життя дитини.
- Сімейне становище батька або матір, з котрим буде проживати дитина.
- Психологічне становище дитини, місце де вона навчається.
- Інші факти, які мають значення. Наприклад: наявність шкідливих звичок, режим роботи, наявна професія.
Заява щодо встановлення місця проживання дитини розглядається в цивільному судочинстві за місцем де зареєстрований або перебуває відповідач. Також, для розгляду заяви треба заплатити судовий збір.
В суд до заяви треба подати такі документи:
- Копія свідоцтва, яке підтверджує розірвання шлюбу.
- Копія паспорта.
- Копія судового рішення про розірвання шлюбу.
- Характеристики з місця де позивач працює та проживає.
- Декларація про доходи позивача у двох примірниках.
- Довідка, що підтверджує фізичний стан.
- Акт, який підтверджує побутові умови в яких живе позивач.
- Акт обстеження житла.
- Епікриз дитини.
- Квитанція, що підтверджує оплату збору.
Позовну заяву з документами подають в канцелярію суду. Крім того, можна відправити заяву поштою, рекомендованим листом з описом вкладення.
