Детальніше
Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.
При укладені будь-яких договорів бізнес, або ж фізичні особи бажають якомога надійніше захистити договірні відносини та використовують законодавчо-встановлені засоби забезпечення виконання забов’язання.
Найвідоміший серед них є неустойка, що може стягуватись з порушника умов договору у вигляді пені або ж штрафу, але в деяких видах правовідносин цей засіб не забезпечить комплексний та надійний захист кредитору, тому виникає потреба у використанні інших інструментів.
Загалом забезпечення виконання забов’язань - це певний комплекс заходів за допомогою якого сторони договору можуть впливати один на одного задля ненастання негативних наслідків. Серед таких засобів виділяють наступні:
Застава:
- Основна сутність полягає в тому, що заставодавець надає заставодержателю певне майно, що перебуває в його власності з метою забезпечення виконання договірного забов’язання.
- Даний правочин виражається у вигляді окремого договору, але направлений на забезпечення умов основної угоди.
- Договір повинен укладатися у письмовій формі, а якщо ж предметом застави виступає нерухомість, то обов’язковим є його нотаріальне посвідчення.
- Якщо ж заставодавець не виконає свого забов’зання, то заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави.
Під час розроблення договору застави необхідно зазначити в ньому наступні істотні умови: предмет застави (рухоме майно, цінні папери, нерухомість, майнові права), оцінка вартості предмету, розмір вимоги, що забезпечуватиметься заставою, строки на виконання забов’язання та встановлення того, в якої із сторін буде перебувати предмет застави.
Серед різновидів договору застави виділяють: заклад, іпотека, застава товарів, що перебувають в обороті, застава майнових прав або ж цінних паперів.
Порука:
- Правовою особливістю даного засобу є те, що певна третя особа, що виступатиме як поручитель збов’язується нести відповідальність перед кредитором у разі невиконання забов’яання боржником.
- Законодавством передбачена можливість укладення даного договору між поручителем та кредитором, але для забезпечення захисту права та інтересів всіх сторін варто укладати договір між поручителем, боржником та кредитором. Істотними умовами, які варто визначити під час написання договору поруки є: предмет (грошові кошти, майно), порядок виконання умов договору, розмір предмету поруки, умови за яких договір припиняється, встановлення обсягу прав та обов’язків сторін та строк дії договору, якщо ж наявна плата за послуги поруки, що надаються поручителем - розмір такої плати також зазначається у договорі.
- За загальним правилом у випадку порушення умов договору поручитель та боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність, якщо інше не встановлено договором. У разі незгоди поручителя з вимогами кредитора, він має право на заявлення протесту.
- Предмет поруки може стягуватися як добровільно, так і примусово, тобто у судовому порядку.
Завдаток:
- Виступає у вигляді певної грошової суми або майна, що видає боржник кредитору у рахунок наявних забов’язань за основним договором. Варто зазначити, що завдаток потребує належного вираження у договорі.
- Необхідно визначити, що передплата за платіжним договором буде мати вигляд саме завдатку. Договір, засобом забезпечення виконання забов’язання якого є завдаток, укладається у письмовій формі.
- Також бажано укладати попередній договір, за яким сторони забов’язуються у певний строк укласти основний договір.
- Актуальним використання завдатку є у випадку виникнення потреби у підтвердженні укладення основного договору, адже завдаток виступає своєрідним доказом його укладення.
- Для кредитора позитивним фактором є те, що у разі невиконання забов’язання боржником, предмет завдатку залишається в нього, що підкреслює ефективність даного засобу забезпечення.
- Якщо укладатиметься окремий договір про завдаток, то необхідно зазначити в ньому наступні істотні умови: предмет, розмір завдатку, строк дії договору, обсяг прав та обов’язків сторін.
Гарантія:
- Вид забезпечення виконання забов’язання. що полягає у наданні гарантом кредитору певних гарантій виконання забов’язання боржником.
- За фактичним змістом гарантія дещо подібна до поруки, але виходячи з нормативного регулювання, можна зазначити. що між ними є певна різниця.
- Суб’єктами даного засобу є кредитор, що виступає у вигляді бенефіціара, та може бути як фізичною, так і юридичною особою, боржник та гарант (фінансова установа, банк, страхові компанії, кредитні спілки, ломбарди).
- Договір про застосування гарантії укладається виключно у письмовій формі з обов’язковим зазначення у ньому предмета гарантії, ціни та строку дії договору.
- Варто зазначити, що гарант може отримувати оплату за свої послуги, про що також необхідно зазначати у договорі.
- За загальним правилом гарантія діє протягом року без права гаранта на її відкликання, але договором можуть бути передбачені інші умови.
- Якщо ж боржник порушує умови договору, гарант повинен сплатити кредиторові грошову суму, розмір якої передбачається договором. Варто зазначити, що гарант має право пред’являти до боржника зворотню вимогу у розмірі тієї суми, яку він сплатив кредитору.
Притримання:
- Правова сутність цього засобу полягає в тому, що кредитор, який законно володіє річчю, що підлягає передачу боржнику, може притримати її у випадку невиконання боржником забов’язання щодо оплати даної речі, або ж відшкодування витрат пов’язаних з нею, доки боржник не виконає свого забов’язання.
- Сторони можуть застосувати притримання укладаючи окремий договір, або ж передбачати даний засіб як елемент основної угоди.
- Обов’язковим є укладення договору притримання саме у письмовій формі.
- Якщо ж притримана річ була пошкоджена, або втрачена - кредитор несе за неї відповідальність, що визначається у договорі.
- Варто зазначити, що кредитор не наділяється правом користування предметом притримання, а також правом власності на нього.
- Засіб притримання буде актуальним при укладенні договорів купівлі-продажу, перевезення, комісії або ж підряду.