Дата публікації: 07.10.2023
Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.
Суміщення як можливість поєднання декількох посад:
- Досить часто зустрічаються випадки, коли поряд з основною роботою працівник бажає виконувати інші обов’язки за певну доплату, при цьому не звільняючись та працевлаштовуючись до інших підприємств.
- Даний вид поєднання посадових обов’язків має назву "суміщення" та передбачається чинним законодавством.
- Застосування суміщення можливе у випадку, коли штатний розпис містить необхідні посади та наявні всі необхідні умови і підстави.
- Дана процедура має певні особливості, які повязані з специфікою належного оформлення такого працівника та виплатою йому заробітної плати.
Особливості працевлаштування за суміщенням:
Виконання трудових обов’язків за суміщенням можливе виключно у випадку, коли дані обов’язки не виходять за межі певної категорії персоналу, до якої належить робітник.
При цьому варто звертати увагу на наявність всіх умов за яких можливе суміщення посад чи професій, а саме: наявність даної посади у штатному розписі підприємства та згоди працівника на виконання обов’язків за суміщенням; основна та додаткова робота не повинна перевищувати обсяг встановленого законом тривалості робочого дня та обов’язковим є також встановлення відповідної доплати.
- Законодавство не встановлюється кількість посад чи професій які можуть підлягати суміщенню.
- Розмір доплати працівнику за суміщенням повинен передбачатися колективним договором на підприємстві, а у разі його відсутності необхідно звертатись з даним питанням до профспілкової організації.
Варто зазначити, що розмір виплати необхідно встановлювати виходячи з складності, характеру посади та обсягу роботи, що підлягатиме виконанню.
Згідно зі ст. 32 КЗПП зміна в організації виробництва та праці - це підстава для зміни істотних умов, одним із проявів яких є суміщення професій чи посад.
- Отже. одним із шляхів встановлення суміщення для певного працівника є зміна істотних умов праці, про що роботодавець обов’язково має повідомити працівника не пізніше ніж за два місяці.
- Варто зазначити, що у випадку виникнення незгоди працівника з новими умовами праці, він матиме можливість розірвати трудовий договір з роботодавцем.
- Якщо ж безпосередньо працівник проявляє ініціативу щодо впровадження суміщення, то роботодавець за наявності всіх вищезазначених умов повинен ознайомити його з посадовою інструкцією.
- Від працівника вимагається написати відповідну заяву, метою якої є виявлення особистої згоди на поєднання основної та додаткової роботи та всіма умовами праці.
- Заключним кроком є видача наказу роботодавцем в якому обов’язково має зазначатися додаткова професія чи посада, розмір встановленої доплати, обсяг обов’язків працівника та дату з якої працівник приступатиме до виконання своїх обов’язків за суміщенням.
- Працівник обов’язково має бути ознайомлений з наказом.
Визначення поняття сумісництво:
Кожен працівник наділений правом реалізовувати свої здібності шляхом укладення трудових договорів одночасно на одному або ж на декількох підприємствах. Дана процедура має назву сумісництво, та являє собою виконання працівником окрім основної, іншої роботи, але виключно у вільний від основної роботи час. Варто зазначити, що сумісництво - це право працівника, яке не може бути обмежене зі сторони роботодавця. При цьому необхідно розмежовувати поняття суміщення та сумісництво, адже останнє дозволяє працевлаштовуватись на інші підприємства або ж до фізичних осіб, що виступатимуть в якості роботодавців.
Особливості працевлаштування за сумісництвом:
- Спершу варто наголосити на тому, що існує декілька видів сумісництва: внутрішнє та зовнішнє.
- У разі внутрішнього сумісництва працівник виконуватиме відмінні від своєї основної роботи обов’язки в межах того ж підприємства.
- Якщо ж робітник працевлаштовуватиметься до іншої підприємства, де буде виконувати роботу у вільний час від основної сфери діяльності, то в такому разі мова йтиме саме про зовнішнє сумісництво.
- При прийнятті працівника на роботу варто пересвідчитися в тому, чи не встановлені обмеження щодо працевлаштування, які можуть встановлюватись у законодавстві, колективному договорі чи попередньо укладеному трудовому договорі ( у разі внутрішнього сумісництва).
- Відповідно до чинного законодавства встановлюються обмеження щодо сумісництва для наступних категорій працівників: державних службовців, суддів, прокурорів, нотаріусів та адвокатів.
- У випадку зовнішнього сумісництва працівник звертається до роботодавця з наступними документами: паспортом, трудовою книжкою (за наявності), документами про освіту, обов’язково з військово-обліковим документом та відповідною заявою.
- В заяві працівник повинен зазначити відомості про себе та роботодавця, посаду на яку працевлаштовуватиметься та обов’язково зазначити умову про сумісництво.
- Якщо ж сумісництво здійснюватиметься в межах одного підприємства, то окрім документів, що підтверджували б кваліфікацію працівника відповідно до посади яку він буде обіймати, більше нічого не потребується.
- Далі роботодавець повинен сформувати режим роботи, який би дозволяв працівнику поєднувати основну та додаткову роботу.
- Індивідуальні графіки, неповний робочий час - це те, що може використовувати роботодавець для вирішення даного питання.
- Потім варто видати відповідний наказ, та ознайомити з ним працівника під підпис. Заключним кроком є подання повідомлення про прийняття на роботу до Державної податкової служби.
Юрист з трудових відносин при працевлаштуванні:
Консультація трудового юриста допоможе визначитися з процедурою оформлення працівників на підприємстві за суміщенням, або ж сумісництвом.
Варто провести правовий аналіз кожної окремої ситуації для належної реалізації всіх вищезазначених кроків.
У випадку виникнення конфліктів чи суперечок між роботодавцем та працівником, можуть знадобитися послуги адвоката з трудових спорів, адже саме адвокат з трудових питань представить ваші інтереси в суді та допоможе захистити порушені права.
