Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.
При створенні суб’єкта господарювання вкрай важливим є обрання комерційного найменування, адже це основний засіб індивідуалізації бізнесу, що відрізнятиме його від інших.
Загалом комерційне найменування - це найменування під яким особа виступатиме у цивільному обороті, взаємодіятиме зі своїми кінцевими споживачами, клієнтами, контрагентами.
До вибору найменування варто віднестись вкрай серйозно, адже будь-які порушення законодавства у цій сфері будуть мати значні збитки матеріального характеру у вигляді штрафів для порушника.
Особливості комерційного найменування:
- Найменування юридичної особи не тотожне поняттю "комерційне найменування", адже відповідно до ст. 90 ЦКУ кожна юридична особа повинна обов’язково мати своє найменування, що складається із зазначення організаційно-правової форми та безпосередньої назви.
- В свою чергу комерційне найменування можуть мати виключно підприємницькі товариства (господарські товариства, виробничі кооперативи).
- Варто зазначити і те, що відповідно до ст. 159 ГКУ право мати комерційне найменування наділені окрім суб’єктів господарювання ще й ФОП.
- Отже, головною умовою для суб’єкта. який використовуватиме право на комерційне найменування є здійснення підприємницької діяльності.
- Основними принципом на якому ґрунтується дане право є принцип істинності, адже найменування, яке обирає суб’єкт господарювання, повинно повною мірою відображати його правове становище.
- Має бути точно зазначена організаційно-правова форма, тип суб’єкта господарювання, а також вид діяльності, або ж особа власника (у випадку з ФОП).
При обранні комерційного найменування, варто керуватися його виключністю, тобто воно не повинно копіювати або ж змішуватись з найменуваннями інших юридичних чи фізичних осіб, що вже використовуються, тим самим вводячи в оману учасників цивільного обороту.
- Дане найменування не може збігатися із знаками для товарів, послуг або ж з відомостями про походження товарів, власниками яких є інші суб’єкти.
- Право інтелектуальної власності на комерційне найменування виникає з моменту першого використання даного найменування (внесення в реєстр, зазначення в рекламі або ж в правочинах), а припиняється з ліквідацією юридичної особи, якій воно належить.
- Виходячи з того, що комерційне найменування є об’єктом інтелектуальної власності, то воно підлягає правовій охороні.
- Охороняються як повні, так і скорочені найменування, якщо вони використовуються у господарському обігу.
- Бувають випадки, коли комерційної найменування є елементом торговельної марки, то в такому разі здійснюватиметься охорона і найменування, і торгівельної марки.
Способи захисту від неправомірного використання комерційного найменування:
Спершу варто зазначити, що неправомірним використанням найменування є те, що було здійснене без дозволу суб’єкта, який раніше використовував його у своїй підприємницькій діяльності.
При цьому дане використання повинно спричинити змішування з діяльністю суб’єкта, який його використовував.
- Перший спосіб для врегулювання спору має досудовий характер і полягає у зверненні до суб’єкта господарювання з претензією, вимогою припинити неправомірні дії. Відповідно до ст. 159 ГКУ особа, яка використовує чуже комерційне найменування, повинна на вимогу його власника припинити використання та відшкодувати збитки, які були завдані в результаті таких неправомірних дій. У претензії варто обґрунтовувати свою правову позицію та навести докази того, що комерційне найменування вже раніше використовувалось.
- У випадку, коли порушник використав комерційне найменування як елемент торгівельної марки, то актуальним буде подання заперечення проти заявки на реєстрацію даної марки. Заперечення подається до Національного органу інтелектуальної власності України, та обов’язково має містити обґрунтування підстав для відмови у реєстрації торгівельної марки. Варто зазначити, що заперечення мають подаватися протягом трьох місяців з моменту опублікування відомостей про заявку на реєстрацію. За подання заперечення повинен сплачуватись збір.
- Неправомірне використання комерційного найменування можна розцінювати як недобросовісну конкуренцію, а отже у власника найменування з’являється можливість подавати звернення до Антимонопольного комітету України. Звернутися із заявою можна протягом шести місяців з моменту, коли власник дізнався, або ж повинен був дізнатись про факт порушення свого права. У заяві варто викласти свої вимоги, які обов’язково варто обґрунтовувати за допомогою зібраних доказів.
- Якщо ж вищезазначені шляхи врегулювання спору не надали належних результатів, то варто звертатися до суду з позовом в рамках господарського судочинства. Результатом судового порядку врегулювання спору може бути: припинення неправомірних дій, заборона використання найменування та відшкодування завданих збитків. В позові варто коротко описати обставини справи, визначити зміст позовних вимог, ціну позову, викласти обставини, якими позивач обґрунтовуватиме свої вимоги, а також зазначити використані засоби досудового врегулювання спору. Позовні вимоги мають підкріплюватися зібраними доказами, що обов’язково додаються до позовної заяви. Також до позову додаються його копії та квитанція про сплату судового збору. При вирішенні спору суд звертатиме увагу на наявність чи відсутність небезпеки переплутування суб’єктів господарювання з схожими комерційними найменуваннями.
Допомога юриста в оскарженні неправомірного використання комерційного найменування:
Оскільки процедура оскарження передбачає складення заяв, претензій, позовів, то вкрай важливими є послуги юриста. Консультація юриста допоможе обрати ефективний спосіб захисту порушених прав та визначитися з тим, що для цього необхідно. У випадку судового врегулювання, адвокат допоможе обрати ефективну стратегію захисту, зібрати всі необхідні докази та представити інтереси власника комерційного найменування.