Детальніше
Дата публікації: 09.11.2023
Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.
Протягом діяльності підприємства можуть статися випадки завдання шкоди майну, або ж іншим цінностям такого підприємства через невиконання чи неналежне виконанням своїх трудових обов’язків працівниками або ж керівником.
- Трудове законодавство передбачає можливість притягати таких осіб до окремого виду юридичної відповідальності, що має ознаки матеріальної.
- Загалом матеріальна відповідальність полягає в обов’язку працівника чи службовця відшкодовувати заподіяну ним шкоду підприємству, на якому він працює, що було спричинене протиправною поведінкою, невиконанням чи неналежним виконанням своїх трудових обов’язків.
Особливості матеріальної відповідальності на підприємстві:
Спершу варто визначитися з тим, що не в усіх випадках пошкодження майна працівниками можна застосовувати матеріальну відповідальність, адже для її застосування передбачається обов’язкова наявність наступних умов:
- Наявність шкоди. Діяння, які вчинив працівник повинні призвести до погіршення, знецінення, або ж втрати певного майна роботодавця та у зв’язку з цим роботодавець поніс витрати, що пов’язані з відновленням чи покупкою нового майна.
- Наявність протиправної поведінки. Дія або ж бездіяльність працівника повинні порушувати правові норми, умови трудового договору, накази або ж розпорядження роботодавця та проявлятися у вигляді невиконання, або ж неналежного виконання своїх обов’язків.
- Вина працівника. Дана умова відображає психічне ставлення самого працівника до вчиненого та може проявлятися у вигляді умислу або ж необережності.
- Причинний зв’язок між діянням працівника та шкодою, яка виникла в результаті. Для застосування матеріальної відповідальності передбачається наявність прямого зв’язку, тобто завдання шкоди повинно випливати безпосередньо з дій або ж бездіяльності самого працівника.
Поряд з вищезазначеним умовами варто відмежовувати й види матеріальної відповідальності, а саме:
- повну
- та обмежену.
Повна відповідальність настає у випадку, коли заподіяння шкоди підприємству було вчинено працівником, який одержав майно чи інші цінності такого підприємства під звіт, за довіреністю разового характеру чи іншим разовими документами.
- Підставою для притягнення працівника до повної матеріальної відповідальності є укладений відповідний договір з таким працівником.
- Варто зазначити, що такий договір може укладатися виключно з повнолітніми працівниками специфіка роботи яких, пов’язана зі зберіганням, перевезенням, обробкою чи продажем наданого їм майна.
- Підставою також визнається заподіяння шкоди майну працівником, який перебував при цьому у нетверезому стані, що є грубим порушенням норм трудового законодавства.
- Також до повної відповідальності можуть притягатися працівники, неправомірні діяння яких, мають ознаки складу кримінального правопорушення.
- Важливою деталлю те, що факт заподіяння шкоди безпосередньо при виконанні своїх обов’язків не є обов’язковим, адже повна відповідальність може бути застосована у випадку використання майна у власних цілях, або ж інших діяннях які не пов’язні з трудовою функцією працівника та можуть бути вчинені як у робочий так і неробочий час.
Щодо обмеженої відповідальності, то вона застосовується у випадках виникнення обов’язку працівника, який заподіяв шкоду майну відшкодувати завдані збитки розміром не більше середнього місячного заробітку такого працівника.
Відповідно до ст. 133 КЗПП обмежену відповідальність можуть нести як працівники за зіпсуття чи знищення матеріалів, напівфабрикатів в результаті недбалості, так і керівники у разі якщо їх дії призвели до зайвих грошових виплат працівникам, неправильним веденням обліку цінностей, або ж невжиттям заходів для запобігання простоям.
Способи притягнення до відповідальності працівників:
- Першим способом, що не передбачає застосування примусу до порушника є добровільне відшкодування завданої шкоди. Відшкодування може здійснюватись шляхом передання певної суми відповідно до розміру шкоди, або ж в натурі. Для реалізації другого різновиду необхідна згода роботодавця, а реалізовується він шляхом передачі майна, що є рівноцінним пошкодженому.
- У випадку, коли працівник відмовляється добровільно відшкодовувати завдану шкоду варто використовувати наступний спосіб, що передбачає видання відповідного розпорядження власником підприємства. Таке розпорядження має бути виданим протягом двох тижнів з моменту виявлення шкоди. Безпосереднє відшкодування реалізовуватиметься шляхом відрахувань від заробітної плати порушника. Варто зазначити, що даний спосіб може бути використаний у випадку, якщо розмір завданої шкоди не перевищує середнього місячного заробітку працівника, який її завдав.
- У разі, коли розмір шкоди перевищує вищезазначену норму, то доцільним є звернення до суду. Можливість звернення складатиме один рік з моменту виявлення завданої шкоди. Позов буде подаватися за правилом загальної підсудності, тобто за місцем проживання відповідача та обов’язково має містити: короткий опис обставин справи, позовні вимоги, ціну позову, використані заходи досудового врегулювання спору, а також нормативне регулювання, яким позивач обґрунтовує зазначене в позовній заяві. Обов’язковим є підкріплення вимог та правової позиції зібраними доказами, що додаються до позову разом з його копіями та квитанцією про сплату судового збору.
Послуги адвоката у притягненні працівників до матеріальної відповідальності:
Оскільки притягнення до відповідальності працівників передбачає звернення до суду, вкрай важливими є юридичні послуги.
Адвокат допоможе зібрати необхідні докази, провести правовий аналіз ситуації, сформувати правову позицію по справі, дослідити судову практику та скласти позовну заяву - отже зробить все можливе для успішного відшкодування шкоди та задоволення вимог роботодавця.
