Дата публікації: 29.12.2023
Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.
Договір факторингу – це дієвий інструмент, що дозволяє отримати кошти кредитору від банку, чи іншої фінансової установи, за надані послуги чи виконані роботи не чекаючи оплати їх боржником.
За своїм правовим змістом даний договір являє собою угоду, відповідно до якої одна сторона, тобто фактор, бере на себе забов’язання передати грошові кошти другій стороні (клієнту) за певну плату, а клієнт в свою чергу забов’язаний відступити фактору право вимоги до боржника.
Особливості договору факторингу:
Для більш ґрунтовного розуміння правовідносин, що виникають в результаті укладення даного правочину, необхідно висвітлити його основні ознаки, а саме:
- двосторонність (певний обсяг прав та обов’язків виникає в обох сторін договору),
- відплатність ( послуги з факторингу здійснюються за певну плату),
- а щодо моменту, з якого договір вважатиметься укладеним, він може бути як реальним, так і консенсуальним.
Реальний договір факторингу буде вважатися укладеним з того моменту, коли клієнт отримає за певну плату кошти від фактора, а якщо консенсуальний - з моменту досягнення згоди щодо всіх його істотних умов.
- Щодо самих істотних умов, то при укладенні договору обов’язково варто зазначати в ньому умову про предмет, ціну та строк його дії.
- Разом з цим необхідним є зазначення обсягу прав та обов’язків сторін, порядку повідомлення боржника про відступлення права вимоги, перелік форс-мажорних обставин, умову про відповідальність за невиконання забов’язань та інші умови, що якнайповніше розкриватимуть зміст договору.
- Більшої конкретизації потребує і питання сторін договору, і відповідно до ст. 1079 ЦКУ ними є клієнт ( фізична чи юридична особа, що провадить підприємницьку діяльність) та фактор (банк, або ж фінансова установа, що наділена правом на проведення факторингових операцій).
Кожна із сторін договору в результаті його укладення наділяється певним обсягом прав та обов’язків.
- Фактор матиме право отримати всі суми коштів від боржника, після пред’явлення йому відповідної вимоги, але поряд з цим забов’язується в деяких випадах надавати клієнту звіт та передати суми грошових коштів , що перевищуєть суму боргу клієнта.
- В тому разі, коли фактор одержав від боржника меншу суму від тієї, що складає борг клієнта перед фактором, то останній наділяється правом на отримання залишку боргу від клієнта.
- Щодо свого клієнта, то він забов’язаний відступити право вимоги фактору, а також несе відповідальність за дійсність грошової вимоги.
Оскільки боржник також має вплив на успішність реалізації факторингової операції, то законодавець також наділив і його певними правами та обов’язками, а саме:
- здійснити платіж фактору, якщо він був повідомлений про відступлення права вимоги, може вимагати надання йому доказів від фактора про те, що відступлення дійсно відбулося,
- а також має право на отримання коштів від фактора, в тому випадку, коли останній не виконав свого забов’знання перед клієнтом.
Також варто зазначити й про те, що на дійсність договору факторингу не впливає наявність угоди між кредитором та боржником про заборону відступлення права вимоги.
Покрокова схема факторингової операції:
- Спершу сам кредитор надає послуги, або ж виконує певні роботи відповідно до забов’язання укладеного з боржником, наприклад, відвантаження товарів покупцеві, або ж будь-які послуги чи роботи, що пов’язані з підприємницькою діяльністю. В результаті даного кроку у кредитора виникає право грошової вимоги, яке до того ж повинно бути дійсним, тобто відсутні обставини за яких боржник отримував би право не виконувати вимогу кредитора.
- Наступним кроком є пред’явлення права вимоги безпосередньо фактору, що здійснюється з метою подальшого його відступлення. Фактор в свою чергу аналізує кредитоспроможність самого кредитора. Якщо ж в результаті аналізу не було виявлено порушень законодавчо-встановлених вимог та кредитоспроможність є задовільною, то між кредитором та фактором укладається відповідний договір. Не варто забувати й про те, що необхідно надіслати повідомлення боржнику про здійснення відступлення права вимоги та вказати в ньому точну суму, яку необхідно оплатити.
- Далі вже від клієнта за договором факторингу вимагається внесення плати факторові, розмір якої встановлюється договором.
- Після здійснення оплати, фактор пред’являє вимоги до боржника, які той в свою чергу забов’язаний задовольнити.
- Заключним кроком є отримання клієнтом від фактора залишку коштів, без урахування тих, що були оплачені за послуги з факторингу.
Допомога юриста при укладенні договору факторингу:
Оскільки факторинг передбачає досить складну фінансову структуру та особливий суб’єктний склад тому послуги юриста при укладенні договору у є вкрай рекомендованими.
Юрист розробить проект договору факторингу, провівши при цьому правовий аналіз ситуації. Врахування інтересів сторін, повна відповідність договору вимогам законодавства та включення до нього тих умов, що ефективно врегульовуватимуть правовідносини - це результат залучення юриста при укладенні договору.
