У воєнній сфері, непокора та невиконання наказів можуть також називатися "дисциплінарними порушеннями", "воєнним опором" або "порушенням наказів". Ці терміни відображають різні аспекти проблеми, яка стоїть перед військовими організаціями. У контексті сучасних війн, ці поняття стають додатково актуальними, оскільки вони становлять серйозний виклик для забезпечення ефективності операцій та безпеки військовослужбовців. Відмова від підпорядкування та невиконання наказ МОУ 402 ст 64 не лише порушують військову дисципліну, але також можуть мати серйозні правові наслідки, включаючи втручання у військовий дисциплінарний порядок та кримінальну відповідальність.
У нашому обговоренні ми розглянемо правові аспекти цієї проблеми, спробуємо з'ясувати причини та наслідки непокори та невиконання наказів у воєнній справі та обговоримо можливі шляхи вирішення цих складних питань в контексті українського військового законодавства. Це може бути спричинено через психологічні складові. В контексті військової дисципліни, злісна непокора може бути серйозним порушенням, оскільки вона підриває командну структуру та може відбитися на ефективності виконання завдань та збереженні безпеки. Тому військові організації ставляться до таких випадків дуже серйозно, застосовуючи відповідні заходи, включаючи дисциплінарні заходи та судове переслідування в разі потреби.
Злісна непокора це форма поведінки, коли особа свідомо і настійно відмовляється виконувати накази, встановлені законом чи авторитетною особою. Це виражається в активному відступництві від виконання доручень чи відмові підкорятися встановленим правилам і вимогам. Злісна непокора може мати різні причини, такі як несхвалення наказу, незгоду з політикою чи методами влади, особисті конфлікти, чи втрата довіри до того, хто видає накази. Вона може виникати із низки факторів, включаючи несприйняття авторитету, бажання виразити свою незалежність, або навіть боротьбу за власні права та справедливість. Загальна мета управління злісною непокорою - забезпечити відновлення дисципліни та здорового функціонування у військовому середовищі, зберігаючи високий рівень ефективності та військової готовності.
Стаття 402 ККУ стосується категорії злочинів проти військової служби, дисципліни та порядку її проходження. Стаття 402 говорить про умисне невиконання законного розпорядження чи рішення командира частини, корабля, командира підрозділу або начальника установи.
Умисне невиконання законного розпорядження чи рішення командира частини, корабля, командира підрозділу або начальника установи без підстав або з недостатніми підставами, якщо це діяння вчинено відносно наказу, який відноситься до службових обов’язків підлеглого, -карається штрафом до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Непокора ККУ, вчинений особою, яка має військове звання або військове звання та спеціальне звання, або військове звання та спеціальне звання та присвоєний військовий звання підполковника або рівноцінний військовий чин, -карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.
