Порядок виселення з квартири в Україні: як подати позов

Порядок виселення з квартири в Україні: як подати позов

Виселення з квартири — один із найскладніших юридичних процесів у сфері житлового права.

Незалежно від того, чи йдеться про родича, колишнього чоловіка чи орендаря, який не виконує свої обов’язки, процес виселення повинен відбуватися виключно на підставі законодавства України та через суд. 

У цій статті розглянемо, у яких випадках можна подати позов, як правильно його скласти та які докази необхідні.

Підстави для подання позову про виселення з житла

Подати позов до суду про виселення можна лише за наявності законних підстав, які передбачені Житловим кодексом та Цивільним кодексом України. Найпоширеніші з них:

1. систематичне порушення правил співжиття або зловживання правом користування квартирою;
2. припинення сімейних відносин з власником житла (наприклад, після розірвання шлюбу);
3. невиконання умов договору найму (несвоєчасна оплата, псування майна);
4. перебування без правових підстав (відсутність реєстрації або її анулювання);
5. незаконне зайняття житла особою, яка не є його власником або користувачем.

• Кожна з підстав має бути підтверджена документально та/або показами свідків.

Як правильно скласти та подати позов про виселення

Для того щоб суд прийняв заяву до розгляду, позов має відповідати процесуальним вимогам. Важливими етапами підготовки є:

• визначення відповідача, його місця проживання та юридичного статусу;
• опис конкретних обставин, які стали підставою для позову;
• додавання копій правовстановлюючих документів на житло;
• долучення доказів (актів, договорів, свідчень сусідів тощо);
• підготовка клопотань (наприклад, про виселення без надання іншого житла).

Позов подається до районного (міського) суду за місцем знаходження об’єкта нерухомості. Розгляд справи може тривати від кількох тижнів до кількох місяців, залежно від складності та реакції відповідача.

Що враховує суд під час прийняття рішення про виселення

• чи має особа інше житло або можливість забезпечити себе самостійно;
• наявність малолітніх дітей, осіб з інвалідністю або пенсіонерів;
• чи існує правовий статус у особи (співвласник, орендар, член сім’ї власника);
• правомірність позбавлення реєстрації;
• наявність раніше виданих судових рішень щодо цього житла.

Висновок