Дата публікації: 23.01.2024
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
Нещодавно у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект який має на меті змінити правові підходи до визначення особливостей трудових правовідносин.
- Так новий законопроект, який визначає запровадження багатьох новел в сфері трудового законодавства, став доволі обговорюваною темою в Україні.
- Пропонуємо ознайомитися з основними та важливими змінами, які пропонуються новим проектом.
Отже, на підставі порівняння з чинним Кодексом законів про працю України, новелами законопроекту слід вважати наступні.
По-перше пропонують включити визначений порядок укладення трудової угоди в письмовому та обов’язковому порядку. Це буде торкатися і різноманітних видів трудових угод в строковому порядку.
По-друге передбачається і регулювання трудових відносин в плані робіт з таким обліком часу, який має бути підсумованим. Так само, як і праця домашніх працівників.
По-третє в проекті мова йде і про реформу умов та порядку надання працівникам соціальних відпусток враховуючи ознаки та принципи гендерної недискримінації.
Важливим є момент, що буде запроваджувати нові підходи, які слід використовувати у разі наявних індивідуальних трудових спорів. Сюди ж включають і інститут медіації. В проекті також відзначають і розповсюдження норм, які врегульовують колективні договори і угоди.
Крім того, депутати пропонують встановлювати певні ознаки, які направлені на виявлення трудових відносин.
Тут відзначимо, що запропоновано визначати, що такі договірні відносини повинні визначатися як трудові на підставі наявних 3 та більше ознак, а саме:
- коли особа виконує свою роботу за певною професією, посадою або кваліфікацією;
- коли особа виконує роботу за дорученням іншої особи та під її контролем (в інтересах такої особи);
- коли відбувається врегулювання процесу роботи, яка має ознаку стабільності та не визначається при цьому конкретний результат такої роботи (праці) за певний проміжок часу;
- коли здійснюються відшкодування відряджень (поїздок) або інших витрат фінансового характеру, які пов’язують з виконанням роботи;
- коли визначається тривалість часу роботи та відпочинку;
- коли систематично оплачується робота особі;
- коли робота виконується на певному робочому місці та на підставі правил внутрішнього трудового розпорядку;
- коли організовані умови праці.
Крім того, також пропонується визначити наступні види відпусток для працівників:
- відпустки у зв’язку з навчанням;
- основна щорічна відпустка (оплачувана) і інші додаткові щорічні відпустки, які повинні бути оплачуваними;
- відпустки без збереження заробітної плати;
- різні відпустки соціального характеру, такі як: у зв’язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною, при народженні дитини, відпустка для осіб, які є усиновителями дитини, відпустки для тих працівників, які мають дітей з інвалідністю.
Ще однією новелою варто вважати впровадження нової національної системи з запобігання виробничих ризиків, яка повинна працювати на принципах оцінювання та контролю ризиками.
Така система є основою для побудови трудових відносин в країнах Європейського Союзу.
