Дата публікації: 11.05.2025
Адвокат. Займаюся адвокатською практикою з 2017 року. Наразі маю своє адвокатське об'єднання, де є керуючим партнером. Займаюсь в основному спорами з податковою, супроводжую перевірки. Веду підприємства з 0 і повний супровід господарської діяльності. Консультації з будь-яких питань.Наразі маю також практику у військових справах.
Суть справи: Захист фізичної особи у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним онлайн, без підтвердження особистої участі відповідача.
Відповідальна юристка: Нємцова Ольга Вячеславівна
Обставини справи:
Восени 2024 року до нашої юридичної компанії звернувся клієнт із повідомленням, що отримав повістку до суду. Один із небанківських кредиторів подав позов про стягнення майже 30 тисяч гривень, нібито заборгованих за кредитним договором, який був оформлений через онлайн-сервіс.
Клієнт стверджував, що ніколи не укладав жодного договору з цією фінансовою компанією, не отримував коштів і навіть не реєструвався в їхньому мобільному додатку чи на сайті. Він був шокований та розгублений: йому приписували борг, про який він дізнався лише після відкриття судового провадження.
Після аналізу ухвали суду стало відомо, що справа №552/7410/24 розглядається в порядку спрощеного позовного провадження — швидка процедура, яка часто не передбачає виклику сторін до суду. Це означало: якщо не діяти терміново — рішення могли ухвалити заочно, без позиції клієнта.
Перші дії та складність справи:
У короткі строки юристка:
- отримала всі матеріали справи;
- дослідила підстави, на які посилався позивач;
- підготувала обґрунтований відзив із детальним запереченням позовних вимог.
Проблема полягала в тому, що компанія-позивач подавала лише скріни з особистого кабінету онлайн-сервісу, які не містили:
- ні електронного підпису клієнта;
- ні підтвердження зарахування коштів;
- ні офіційного договору в паперовій формі.
Тобто позов базувався лише на технічних знімках екрана і твердженнях про те, що клієнт уклав договір онлайн. Але жодного доказу того, що саме наш клієнт був тією особою, яка здійснила ці дії, не було надано.
Юридична стратегія:
Юристка у відзиві наголосила на ключовому: відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, зобов’язання виникають лише на підставі укладеного договору, підтвердженого волевиявленням сторін. Сам факт наявності певної інформації в особистому кабінеті не є доказом укладення правочину.
Також було вказано:
- клієнт не підписував жодного договору;
- не отримував жодних коштів;
- не підтверджував договір жодним захищеним електронним підписом.
Юристка детально описала, що позивач не довів належним чином передачу коштів і взагалі — особу, з якою укладено договір.
Результат:
Після подання відзиву та додаткових пояснень суд отримав повну картину. Компанія-позивач не змогла надати належні докази на підтвердження своїх вимог. Після аналізу обставин суд відмовив у задоволенні позову в повному обсязі.
Таким чином, клієнта було звільнено від неправомірної заборгованості, і він не втратив жодної копійки через нав’язаний борг.
Що варто знати:
Цей кейс — типовий приклад зловживання онлайн-кредиторами, які використовують спрощене провадження та не завжди мають реальні докази укладення договору.
Суди починають дедалі частіше вставати на захист споживачів, але тільки за наявності належно підготовленого заперечення. Якщо нічого не зробити, рішення виноситься автоматично на користь позивача.
Завдяки швидкій та професійній реакції юристки клієнт уникнув фінансових втрат і несправедливого рішення.
Цей кейс — приклад того, що кожен має шанс захистити себе, навіть у ситуації, коли борг виник «на папері», але не в житті.
Опинилися в схожій ситуації? Не зволікайте — кожна доба має значення. Зверніться до нас — ми знаємо, як захистити ваші права.
