Дата публікації: 19.05.2025
Адвокат. Експерт в галузі кримінального права. Спеціалізується на злочинах у сфері корупції, хабарах, військової діяльності, злочинах у фінансовому секторі та злочинах проти основ національної безпеки. Супроводження в Європейському суді з прав людини та питаннях міжнародного розшуку.
Вихідна ситуація
У листопаді 2024 року до адвоката звернувся Клієнт, який перебував під вартою в межах досудового розслідування за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. Старший слідчий СБУ звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи це наявністю ризиків втечі, впливу на свідків та перешкоджання слідству.
Суд першої інстанції задовольнив клопотання обвинувачення, що значно обмежувало особисту свободу клієнта, не надаючи можливості здійснювати повноцінний захист своїх прав. Попри відсутність нових обставин, які б підтверджували необхідність подальшого тримання під вартою, суд поклався виключно на загальні припущення сторони обвинувачення. Такий підхід суперечить принципу презумпції невинуватості та практиці Європейського суду з прав людини, де неодноразово наголошувалося, що обмеження свободи повинне бути крайньою мірою, обґрунтованою фактичними ризиками, а не формальними підозрами. У зв’язку з цим адвокат ініціював апеляційне оскарження ухвали та почав підготовку правової позиції для Київського апеляційного суду.
Дії захисту
Враховуючи порушення принципу пропорційності та можливість застосування альтернативних заходів, адвокат одразу підготував апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського суду до Київського апеляційного суду.
Юридична стратегія була зосереджена на таких ключових аргументах:
- Відсутність обґрунтованих ризиків, які б виправдовували саме тримання під вартою (не було доведено можливості впливу на свідків, знищення доказів або ухилення від слідства).
- Можливість застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, який не лише забезпечує виконання всіх процесуальних обов’язків, але й дозволяє уникнути надмірного втручання у особисте життя підозрюваного.
- Непропорційність заходу — тримання під вартою без необхідних підстав є прямим порушенням положень Конституції України, Європейської конвенції з прав людини та практики ЄСПЛ.
- Позитивна характеристика клієнта, наявність постійного місця проживання, роботи та сімейних обставин, що унеможливлюють ризик втечі.
Судовий розгляд
У засіданні Київського апеляційного суду було заслухано позиції сторін. Представник захисту навів чіткі правові та фактичні аргументи, підкріплені практикою Верховного Суду та рішеннями ЄСПЛ.
Особливу увагу було приділено тому, що тримання під вартою не повинно застосовуватися як інструмент тиску на підозрюваного, а лише в разі, коли немає ефективної альтернативи.
Цей приклад вкотре підтверджує, що стратегічна правова позиція, вчасно подані апеляції та ретельно підготовлені аргументи здатні змінити ситуацію на користь клієнта, навіть після негативного рішення суду першої інстанції.
Результат
Апеляційна інстанція врахувала доводи сторони захисту та задовольнила апеляційну скаргу. Суд:
✅ Скасував ухвалу Шевченківського районного суду щодо подовження тримання під вартою.
✅ Змінив запобіжний захід на внесення застави з чітко визначеним розміром.
✅ Клієнт вийшов на свободу та отримав можливість вільно брати участь у захисті, не зазнаючи необґрунтованих обмежень.
Цей кейс демонструє, наскільки важливим є своєчасне реагування на порушення прав підозрюваного в межах кримінального провадження. Зміна запобіжного заходу — не лише питання свободи, а й ефективності захисту, збереження репутації та гідності особи.
📌 Якщо ви або ваші близькі зіткнулися з несправедливим запобіжним заходом — звертайтесь за кваліфікованою допомогою. Закон дозволяє захищати себе законно й результативно.
