Дата публікації: 14.05.2024
Міністерство освіти представляє концепцію нового закону, що стосується професійної освіти.
Міністерство освіти представило проєкт нового закону про професійну освіту, який передбачає значні зміни у цій сфері. Законопроєкт доступний для громадського обговорення на сайті МОН до 2 травня 2024 року. Новий закон мотивований потребою економіки в якісних кадрах і запитом на фахівців для майбутньої реконструкції країни.
Проєкт закону описує ряд змін, включаючи активну участь бізнесу у навчальному процесі, розширення автономії навчальних закладів, покращення навчальних програм, дерегуляцію галузі та оновлення термінології.Міністр цифрової трансформації та віце-прем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайло Федоров підкреслив необхідність змін у законодавстві, щоб відповісти викликам та потребам ринку праці, оновити освітні програми та побудувати сучасну та гнучку систему професійної освіти.
У законопроєкті описані зміни, що стосуються активного залучення бізнесу до освітнього процесу, розширення автономії закладів, поліпшення освітніх програм, дерегуляція сфери, а також оновлення термінології.
Зокрема, у документом пропонується активніше залучати бізнес до освітнього процесу через створення в закладах професійної освіти колегіального органу управління наглядової ради, участі у розробленні нових кваліфікацій, призначені керівника тощо.Також документ пропонує розширити автономію закладів через можливість здійснення ними господарської діяльності — як державне (комунальне) некомерційне підприємство.
Окрім того, розглядається можливість введення єдиного рівня професійної освіти (освітньої кваліфікації) та єдиного типу закладу – професійного коледжу.
Водночас законопроєкт акцентує увагу на поліпшення освітніх програм та навчальних планів, зокрема, здобуття професійної освіти за освітніми програмами старшої профільної школи професійного спрямування.Ще одна важлива зміна – дерегуляція і дебюрократизація системи професійної освіти. Такі зміни планують запровадити через гарантування можливості здобуття професійної освіти без прив'язки до місця реєстрації, чіткий поділ повноважень органів управління у сфері та складання освітніх програм на основі професійних стандартів та скасування атестації закладів.
У законопроєкті також пропонується оновити термінологію, зокрема змінити назву сфери з «професійно-технічної» на «професійну», «кваліфікованого робітника» на «спеціаліста», а також відійти від поняття «учень», замінивши на «студент».
Громадське обговорення проєкту закону триватиме до 2 травня 2024 року.
Законопроєкт «Про професійну освіту», який представило МОН, визначає нові принципи для розвитку цієї галузі. Його головна мета полягає в забезпеченні економіки кваліфікованими фахівцями та підтримці процесу відбудови країни. Законопроєкт пропонує ряд ініціатив, зокрема залучення бізнесу до навчального процесу, зміни у навчальних програмах, покращення автономії навчальних закладів та дерегуляцію в галузі професійної освіти. Метою цих змін є побудова сучасної та гнучкої системи професійної освіти, яка відповідає потребам сучасного ринку праці.
Пропонований документ включає в себе ініціативу щодо розширення автономії навчальних закладів, надаючи їм можливість здійснювати господарську діяльність як державне (комунальне) некомерційне підприємство. Однією з ключових пропозицій є упровадження єдиного рівня професійної освіти (освітньої кваліфікації) та стандартизація типу навчального закладу, обмеживши його лише професійним коледжем.
Можливо, Вас зацікавлять наступні статті:консультація адвокатаконсультація юриста аналіз документів правовий аналіз ситуації письмова консультація перевірка документів юристом юристи документи опомога адвоката онлайн адвокат онлайн юридичний висновок правовий висновок адвоката юрист онлайн
Міністр освіти і науки Оксен Лісовий відзначив, що існуючий закон про професійну освіту діє вже з 1998 року та не враховує всіх сучасних змін у сфері освіти. Враховуючи розвиток та потреби ринку праці, а також досвід попередніх реформ, Міністерство розробило новий законопроєкт. Цей документ відкриває перед бізнесом нові можливості для активної участі у формуванні майбутніх спеціалістів, реагуючи на вимоги сучасності та економічні виклики.
Однією з ключових нововведень є дерегуляція та дебюрократизація системи професійної освіти. Це передбачає можливість здобуття професійної освіти без обмежень за місцем реєстрації, чіткий розподіл функцій між органами управління у сфері освіти, а також розробку освітніх програм на основі професійних стандартів та відміну атестації закладів.
Заступник Міністра освіти і науки України з цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній підкреслив, що новий законопроєкт є важливим інструментом для підтримки реформи професійної освіти в Україні. Він відзначив, що законопроєкт враховує попередній досвід та сучасні вимоги ринку праці та економіки. Основний акцент буде зроблено на інтеграції роботодавців у співпрацю з професійними технічними навчальними закладами та спрощенні регулювання Дмитро Завгородній.
ержавна цільова соціальна програма розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на 2022-2027 роки (далі - Програма) спрямована на модернізацію системи професійної (професійно-технічної) освіти відповідно до сучасних і перспективних потреб ринку праці, міжнародних стандартів і практик для забезпечення реалізації права громадян на якісну та доступну професійну (професійно-технічну) освіту, створення умов для формування і розвитку актуальних професійних компетентностей особи, що необхідні для її успішної професійної діяльності та самореалізації.
Україна має позитивний досвід вирішення актуальних питань щодо розвитку професійної (професійно-технічної) освіти. З 2016 року за рахунок коштів державного бюджету (350 млн. гривень) на базі діючих закладів професійної (професійно-технічної) освіти утворено 184 навчально-практичні центри галузевого спрямування.
Водночас залишається низка актуальних проблем, які потребують розв’язання:застаріла матеріально-технічна база закладів професійної (професійно-технічної) освіти;неефективне багаторівневе управління професійною (професійно-технічною) освітою;
невідповідність освітніх програм, рівня якості підготовки здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти вимогам роботодавців та потребам особистості;відсутність запроваджених на постійній основі аналізу та моніторингу потреб ринку праці, зокрема на місцевому рівн
Законопроєкт «Про професійну освіту» розроблено за експертної підтримки Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, Федерації роботодавців України, програми ЄС «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України» та швейцарсько-українського проєкту «Децентралізація для розвитку демократичної освіти».
