Детальніше
Дата публікації: 18.05.2024
Верховна Рада України підтримала у першому читанні проєкт Закону України «Про звернення»
24 квітня 2024 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні проєкт Закону України «Про звернення» (реєстр. № 11082). Цей законопроєкт, підготовлений Міністерством юстиції України, спрямований на вдосконалення існуючого законодавства щодо звернень громадян, а також його узгодження із Законом України «Про адміністративну процедуру». Прийняття цього законопроєкту знаменує собою важливий крок у підвищенні якості взаємодії держави з громадянами та забезпеченні ефективного розгляду їхніх звернень.
Основні положення законопроєкту
Проєкт Закону № 11082 визначає детальні процедури подання й розгляду звернень, встановлює права та обов’язки учасників цих правовідносин, а також зобов’язує суб’єктів розгляду звернень до прозорості та відповідальності у своїй роботі. Зокрема, суб’єкти розгляду звернень зобов’язані:
- Оприлюднювати інформацію: На власному офіційному вебсайті оприлюднювати інформацію про визначену сферу повноважень, порядок подання та розгляду звернень.
- Всебічний і вчасний розгляд: Розглядати звернення всебічно і вчасно, повідомляти суб’єкта звернення про результати розгляду письмово або усно, залежно від ситуації.
- Інформування про залишення без розгляду: Інформувати суб’єкта звернення у разі прийняття рішення про залишення звернення без розгляду у визначені законом строки.
- Порядок оскарження: Інформувати про порядок оскарження ненадання відповіді на звернення або рішення про залишення звернення без розгляду.
Нововведення щодо вимог до звернень
Однією з ключових новел законопроєкту є уточнення вимог до звернень. Як зазначив заступник міністра юстиції Олександр Банчук, суб’єкт звернення або його представник повинен підписувати письмове звернення власноруч у паперовій формі або електронним підписом у разі подання звернення в електронній формі. Це забезпечить додаткову автентичність і захист звернень громадян.
Оновлений підхід до особистого прийому
Законопроєкт також оновлює підходи до проведення особистого прийому громадян, зокрема, передбачено можливість проведення прийомів за допомогою відеоконференцзв’язку. Такий крок є надзвичайно важливим в умовах сучасного розвитку технологій і сприятиме підвищенню доступності державних послуг для громадян, особливо для тих, хто проживає у віддалених регіонах або не має можливості особисто відвідати державні органи.Можливо, Вас зацікавлять наступні статті:консультація адвокатаконсультація юриста аналіз документів правовий аналіз ситуації письмова консультація перевірка документів юристом юристи документи опомога адвоката онлайн адвокат онлайн юридичний висновок правовий висновок адвоката юрист онлайн
Вдосконалення регулювання розгляду петицій
Законопроєкт також передбачає вдосконалення регулювання щодо розгляду петицій, зокрема шляхом визначення особливостей їх розгляду органами місцевого самоврядування. Це сприятиме більш ефективному реагуванню на колективні звернення громадян і забезпеченню їх прав на участь у вирішенні важливих суспільних питань.
Внутрішній моніторинг дотримання вимог закону
Ще однією важливою складовою законопроєкту є запровадження щорічного внутрішнього моніторингу за дотриманням вимог цього закону. Суб’єкти розгляду звернень будуть зобов’язані систематично проводити комплексне спостереження, аналіз та оцінку роботи із зверненнями з метою її вдосконалення та прогнозування розвитку. Такий підхід дозволить виявляти та усувати недоліки у роботі із зверненнями, підвищуючи тим самим якість надання державних послуг.
Висновки
Прийняття в першому читанні проєкту Закону України «Про звернення» є важливим кроком на шляху вдосконалення законодавства про звернення громадян. Законопроєкт передбачає низку нововведень, спрямованих на підвищення прозорості, ефективності та доступності розгляду звернень. Введення чітких процедур, уточнення вимог до звернень, можливість проведення особистих прийомів за допомогою відеоконференцзв’язку та запровадження внутрішнього моніторингу сприятимуть підвищенню якості взаємодії держави з громадянами і зміцненню довіри до державних інституцій.
