Дата публікації: 03.06.2023
Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.
Існує багато випадків порушення прав та інтересів працівників на підприємствах, що в подальшому унеможливлюють ефективну та якісну працю.
В цій статті буде наведено чіткий алгоритм дій працівника щодо відстоювання своїх прав.
По - перше, слід зазначити, що процес вирішення трудових спорів залежить від собливостей кожного випадку, але загалом юрист з питань праці дотримуються таких дій:
- запит до роботодавця;
- скарга до Держпраці;
- судове вирішення спору.
Якщо особа офіційно працевлаштована та укладала трудовий договір з роботодавцем (ст. 24 КЗПП) то порушення умов праці, або інших істотних умов такого договору, передбачає юридичну відповідальність.
- Починати вирішення трудового спору з зі зверенння до суду з позовом - це не є доречним, адже на цьому етапі кількість доказів порушеного права може бути недостатньою.
- Перше, що слід зробити - це звернутися з запитом безпосередньо до свого роботодавця.
- Метою такого запиту є попередження роботодавця про можливі наслідки порушення прав працівника, серед них може бути адміністративна, фінансова (ст. 265 КЗПП), а в деяких випадках і кримінальна відповідальність.
- Слід зазначити, що в більшості випадків роботодавці просто ігнорують подібні запити, але цей факт може зіграти велику роль вже на етапі судового вирішення спору.
Наступним інстументом, яким часто користуються, є звернення зі скаргою до Держпраці.
- Такий засіб захисту своїх прав є більш ефективним, адже передбачає позапланову перевірку інспекції з питань праці з метою притягнення роботодавця до юридичної відповідальності.
- Скаргу можна подати у письмовому вигляді особисто, направити поштою або ж надіслати на електронну адресу управління та обов'язково із зазначеням ПІБ та адреси скаржника.
- Ще одним способом подання скарги є офіційний сайт Державної служби України з питань праці, де також є можливість подати звернення.
Вище були описані методи захисту прав працівника у досудовому порядку, тепер слід звернути увагу на особливості вирішення спору шляхом звернення до суду.
Відповідно до ст. 19 ЦПК справи, що виникають з трудових відносин розглядаються судом у рамках спрощеного позовного провадження, це означає, що строки вирішеня спору не повинні перевищувати шістдесяти днів, а також передачається спрощений судовий процес, у якому відсутня стадія дебатів.
Досить важливою деталлю є те, що згідно з ст. 28 ЦПК позови, що виникають з трудових відносин можуть подаватися до суду, що обирається за принципом альтернативної підсудності, тобто за місцем проживання позивача, що значно спрощує процес звернення.
- В самій позовній заяві потрібно викласти всі обставини справи, описати факт порушення прав працівника та додати відповідні документи, що це підтверджують.
- Слід згадати і про позовну давність при зверненні до суду за захистом прав працівників.
Це питання регулює ст. 233 КЗПП де зазначено, що працівник може звернутися до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався, або повинен був дізнатися про порушення свого права, працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Можна зазначити і про те, що рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню. Загалом, слід пам'ятати, що захист інтересів працівників у суді потребує отримання якомога більшої кількості доказів порушеного права, що значно впливає на рішення суду.
