Детальніше
Дата публікації: 22.05.2024
юрист, 23-річний досвід роботи у сфері примусового виконання.
Порядок притягнення військослужбовців до адміністративної відповідальності (судовий розгляд)
Адміністративна відповідальність військовослужбовців - це форма юридичної відповідальності за правопорушення, яке не пов’язане з виконанням службових обов’язків військовослужбовцями та не є кримінально караним. Вона поширюється на військовозобов’язаних в тому числі у період проходження ними військових зборів на території військових частин, військових об’єктів.
Об’єктом правопорушення зазвичай виступає належне несення військової служби.
Відповідно до п. 5 розд. ІІІ Інструкції № 329, протокол про притягнення до адміністративної відповідальності надсилається до суду та відповідно рішення про притягнення до адміністративної відповідальності приймається судом.
Відповідно до п. 5 розд. ІІІ Інструкції № 329, сформована справа не пізніше ніж у 3-денний строк з дати складання протоколу, із супровідним листом, підписаним командиром, надсилається до суду для розгляду та прийняття відповідного рішення.
У супровідному листі до справи, що надсилається до суду, зазначаються обставини, місце, час, суть учиненого військовослужбовцем (військовозобов’язаним) військового адміністративного правопорушення та прохання повідомити військову частину (орган військового управління, орган управління Служби правопорядку, орган управління ДССТ) про прийняте судом рішення.
Оформлення протоколу і матеріалів до нього та направлення цих матеріалів до суду здійснюються з урахуванням ст. 38 КУпАП, відповідно до вимог якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як впродовж трьох місяців з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як впродовж трьох місяців з дня його виявлення.
Під час судового розгляду суддя, у провадженні якого перебуває справа про вчинення військовослужбовцем військового адміністративного правопорушення, встановлює наявність чи відсутність такого правопорушення, причинно-наслідковий зв'язок, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для прийняття правильного та об’єктивного рішення у справі. Такі дані відповідно до ст. 251 КУпАП встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, висновком експерта, а також іншими доказами.
Відповідно до положень ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення військовослужбовців розглядаються протягом доби.
Орієнтиром для формування примірного переліку доказів, за
допомогою яких можливо встановити вину військовослужбовця у вчиненні військового адміністративного правопорушення, є чинна судова практика. До таких доказів можна віднести:
1) протокол про військове адміністративне правопорушення,
що складається за відповідне правопорушення, передбачене гл. 13–Б КУпАП;
2) накази командирів військової частини, в якій служить
військовослужбовець;
3) висновок службового розслідування по факту вчинення військового адміністративного правопорушення;
4) письмові пояснення, рапорт;
5) відомості (наприклад, відомість обліку та закріплення зброї (боєприпасів, що знаходяться на оперативному пункті (блокпосту));
6) копії книг, журналів (наприклад, копія журналу Іменного списку вечірньої перевірки особового складу за відповідний місяць та рік);
7) службова та медична характеристика на військовослужбовця, що вчинив військове адміністративне правопорушення;
8) функціональні обов’язки військовослужбовця;
9) контракт про проходження громадянами України військової служби на відповідній посаді;
10) висновок експерта та інші документи.
Дослідивши судову практику, можна дійти до висновку, що найчастіше суди закривають провадження про військові адміністративні правопорушення через неналежне оформлення матеріалів адміністративної справи. Наприклад, у справі № 445/2006/18 від 01.02.2019 суд дійшов висновку про необґрунтованість притягнення військовослужбовця до адміністративної відповідальності через відсутність у матеріалах справи достатніх і переконливих доказів, які б підтверджували наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Так, наявна в справі службова характеристика на солдата військової служби за контрактом підписана Начальником центру Національної гвардії України, однак без зазначення дати та без відмітки про ознайомлення з нею самого військовослужбовця.
У протоколі, складеному за ст. 172-20 КУпАП не зазначено обставин об’єктивної сторони правопорушення, постановленого у провину військовослужбовцю, які відповідали б диспозиції даної статті, а саме: розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцем на території військової частини, або поява на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп’яніння, або виконання ним обов’язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп’яніння.
Згідно до п. 10 розд. ІІІ Інструкції № 329, після надходження до органу військового управління копії рішення суду щодо військовослужбовця (військовозобов’язаного), щодо якого уповноваженою посадовою особою цього органу було складено протокол, начальник органу військового управління повинен протягом 3 діб довести його зміст до відповідного командира (начальника) військової частини (начальника органу військового управління, органу управління ДССТ).
Статтею 294 КУпАП встановлено 10-денний строк для оскарження постанови про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який ухвалив постанову про притягнення військовослужбовця до відповідальності. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.
Якщо в результаті накладення адміністративного стягнення військовослужбовець був заарештований з утриманням на гауптвахті, то виходячи з положень п. 2 розд. XІ Порядку № 394, постанова суду про застосування адміністративного стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті виконується відповідним командиром (начальником) військової частини (установи) з моменту набрання постановою законної сили.
Згідно з положеннями ст. 326 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту та арешту з утриманням на гауптвахті виконується негайно після її винесення.
Юридична допомога під час війни є необхідною в таких ситуаціях, оскільки військовий юрист або військовий адвокат, при здійсненні правового аналізу документів, які стали підставою для притягнення військвослужбовця до адміністративної відповідальності, визначить підстави для оскарження таких протоколів та постанов судів.
Юридичний сервіс «Консультант» підбере фахового спеціаліста, що надасть відповідну юридична консультація під час війни, у судовому порядку зможуть відстояти права військовослужбовця.
