Дата публікації: 04.04.2024
Виховання дитини – це надзвичайно важливий і складний процес, який потребує участі обох батьків. Проте, іноді можуть виникати ситуації, коли батьки не можуть досягти згоди щодо спілкування та виховання дитини. У таких випадках важливо мати чітке розуміння процедур та механізмів вирішення спорів.
Нормативне регулювання участі батьків у вихованні дитини
Відповідно до норм Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини (стаття 141 СК України).
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).
Згідно з частинами другою та третьою статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ст. 15 закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від одного з батьків, має право на підтримання з ним регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов’язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що «в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини».
Досудове врегулювання спору
Перш ніж звертатися до суду, рекомендується спробувати вирішити конфлікт шляхом досудового врегулювання. Це може включати переговори, посередництво або медіацію. У багатьох країнах існують організації, які спеціалізуються на вирішенні сімейних конфліктів і можуть допомогти знайти компромісні рішення для всіх сторін. В українській практиці стане у нагоді юрист по дітях або ж адвокат по дітям.
Обов’язком кожного з батьків, у тому числі визначеним Сімейним кодексом України, є: виховання дитини в дусі поваги до прав та свобод інших людей; любові до своєї сім’ї, свого народу, своєї Батьківщини; піклування про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
У випадку перешкоджання одного з батьків іншому бачитись та спілкуватись з дитиною порушується право дитини на нормальний духовний розвиток та розвиток особистості, оскільки нормальним розвитком є такий, в якому беруть участь обоє батьків, якщо інше не встановлено судом; по-друге, порушуються права другого з батьків, які передбачені ст. 141, 153, 157 Сімейного кодексу, а саме - право на особисте спілкування з дитиною.
Відповідно до ст. 158 Сімейного кодексу України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення органу опіки та піклування є обов’язковим до виконання.
Таким чином, якщо вирішити спір шляхом переговорів, посередництва чи медіації не вдається то потрібно звернутись до служби у справах дітей за місцем проживання дитини із заявою про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею. Адвокат із захисту прав дітей допоможе запропонувати спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, який бажає заявник з огляду на можливості та інтереси дитини.
Судове вирішення спору
У випадку, коли той з батьків, з яким проживає дитина, не виконує рішення служби у справах дітей та продовжує чинити перешкоди у спілкуванні з дитиною тоді потрібно подавати позовну заяву до місцевого суду за місцем проживання дитини з вимогою усунути перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини.
При поданні позову до суду, адвокат у справах дітей зазначить конкретні обставини, що стосуються спілкування та виховання дитини, аргументи, які підтверджують ваші права та позицію, додасть необхідні копії документів та інші докази. Суд врахує інтереси дитини як головний критерій у прийнятті рішення.
Найважливіше – це пам'ятати, що вирішення конфліктів повинне здійснюватися в інтересах дитини, забезпечуючи їй любов, розуміння та підтримку обох батьків. Спільна робота та взаєморозуміння є ключовими чинниками у створенні здорового та щасливого середовища для розвитку маленької людини.
